народився 2 квітня 742 року. Відомості про місце, де він з'явився на світ, суперечливі: вказуються замки Інгельхайм поблизу Майнца і Карлхайм під Мюнхеном, а також Аахен і Зальцбург. Карл був старшим сином Піпіна Короткого та онуком Карла Мартелла, переможця арабів при Пуатьє у 732 році.
Відрізняючись з самих ранніх років міцним здоров'ям, безстрашність і лагідною вдачею, а також полюванням до навчання і видатним розумом, Карл ще в дитинстві був оголошений своїм батьком спадкоємцем престолу — йому було всього 12 років, коли була проведена церемонія помазання.
З цього часу він супроводжував батька в походах і знайомився зі справами управління. Незвичайні природні здібності дали юному спадкоємцю можливість не тільки засвоїти те, чому його вчили, але й проявити відому самостійність. Завдяки цьому, він ще юнаком став прямим помічником Піпіна Короткого.
Коли 24 вересня 768 року Піпін помер, королівство, згідно з його волею, дісталося двом синам, Карлу і Карломану. Але Карломан раптово помер в грудні 771 року, і Карл став одноосібним правителем.
За весь час правління Карла було скоєно 53 походу, 27 з яких очолював особисто він. Найдовші війни в правління Карла, Саксонські, затяглися більш ніж на 30 років. В результаті Саксонія міцно увійшла до складу імперії Карла Великого. У 788 році в імперію була включена Баварія: Баварський герцог Тассілон III здався Карлу. У 789-806 роках на сході Карл воює зі слов'янами; в 791-799 роках — з аварами.
Цими здобутками Карл утворював Священну Римську імперію. У Різдво 800 року папа Римський Лев III проголосив Карла імператором Священної Римської імперії і поклав на його голову корону. Прізвисько «Великий» Карл отримав ще за життя.
Таких примеров очень много.Одним из них является кинофильм "Ян Карский" – фильм про холокост, который невозможно забыть.В нем рассказывается правда про малоизвестного всем человека,который пережил ужасы холокоста и выжил. Что он перенес и как ему было невыносимо больно, он сам рассказывает в этом документальном фильме. Он старался быть смелым и противостоять злу фашизма. Но это было крайне нелегко. Ян Карский был очевидцем тех ужасных событий,когда фашисты уничтожали и сжигали целые деревни людей, уничтожали,насиловали и избивали евреев. их отправляли в лагеря смерти, но они держались вместе и не поддавались паническому страху. Все равно,зло не смогло победить добро. Фашизм был уничтожен. Смелость людей взяла верх и одержала победу.
1944 года (блокадное кольцо было прорвано 18 января 1943 года) — 872 дня[5].
К началу блокады в городе не имелось достаточных по объёму запасов продовольствия и топлива. Единственным путём сообщения с Ленинградом оставалось Ладожское озеро, находившееся в пределах досягаемости артиллерии и авиации осаждающих, на озере также действовала объединённая военно-морская флотилия противника. Пропускная этой транспортной артерии не соответствовала потребностям города. В результате начавшийся в Ленинграде массовый голод, усугублённый особенно суровой первой блокадной зимой, проблемами с отоплением и транспортом, привёл к сотням тысяч смертей среди жителей.
27 января является Днём воинской славы России — День полного освобождения Ленинграда от фашистской блокады (1944 год).
народився 2 квітня 742 року. Відомості про місце, де він з'явився на світ, суперечливі: вказуються замки Інгельхайм поблизу Майнца і Карлхайм під Мюнхеном, а також Аахен і Зальцбург. Карл був старшим сином Піпіна Короткого та онуком Карла Мартелла, переможця арабів при Пуатьє у 732 році.
Відрізняючись з самих ранніх років міцним здоров'ям, безстрашність і лагідною вдачею, а також полюванням до навчання і видатним розумом, Карл ще в дитинстві був оголошений своїм батьком спадкоємцем престолу — йому було всього 12 років, коли була проведена церемонія помазання.
З цього часу він супроводжував батька в походах і знайомився зі справами управління. Незвичайні природні здібності дали юному спадкоємцю можливість не тільки засвоїти те, чому його вчили, але й проявити відому самостійність. Завдяки цьому, він ще юнаком став прямим помічником Піпіна Короткого.
Коли 24 вересня 768 року Піпін помер, королівство, згідно з його волею, дісталося двом синам, Карлу і Карломану. Але Карломан раптово помер в грудні 771 року, і Карл став одноосібним правителем.
За весь час правління Карла було скоєно 53 походу, 27 з яких очолював особисто він. Найдовші війни в правління Карла, Саксонські, затяглися більш ніж на 30 років. В результаті Саксонія міцно увійшла до складу імперії Карла Великого. У 788 році в імперію була включена Баварія: Баварський герцог Тассілон III здався Карлу. У 789-806 роках на сході Карл воює зі слов'янами; в 791-799 роках — з аварами.
Цими здобутками Карл утворював Священну Римську імперію. У Різдво 800 року папа Римський Лев III проголосив Карла імператором Священної Римської імперії і поклав на його голову корону. Прізвисько «Великий» Карл отримав ще за життя.
Помер Карл Великий 28 січня 814 року.