Лонгрен – герой повісті «Пурпурові вітрила», колишній моряк, батько Ассоль. Лонгрен колись був матросом на величезному бригу. Він віддав десять років улюбленій службі, але після смерті дружини змушений був піти, так як у нього на вихованні залишилася маленька дочка. Обставини смерті дружини не залишали його в спокої. Одного разу під час його чергової тривалої відсутності у Мері закінчилися гроші, так як вона все витратила на лікування після важких пологів. Коли вона звернулася за до до власника трактиру Меннерса, той обіцяв до , але тільки за любов. Тоді Мері вирішила поїхати в місто і заставити обручку, але по дорозі застудилася і незабаром померла.
Лонгрен по натурі був досить замкнутим і неговірким, а після смерті Мері і зовсім став відлюдним. Односельці його не любили і цуралися, особливо після одного випадку. Коли шинкар Меннерс вийшов у море на своєму човні, його штормом віднесло в згубні простори, Лонгрен все бачив, але й пальцем не поворухнули, щоб до йому.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/purpurovi-vitrila-harakteristika-longrenaЛонгрен був дуже турботливим і люблячим батьком. Заради Ассоль він працював не покладаючи рук, майстрував іграшки для міських магазинів. Коли іграшки вже не розкуповували, він вирішив знову виходити в море. Спочатку рибалив, а потім пішов служити на поштовому пароплаві.
І незважаючи на ставлення до нього людей, Лонгрен умів любити, чого, на його думку, не вміли жителі Каперни.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/purpurovi-vitrila-harakteristika-longrena
Крепостной Герасим жил у барыни и был обязан выполнять все ее приказы. Почему он не мог ослушаться? Герасим только в самом конце понял, насколько зависимым делает его привязанность.Она отняла у него любимую деревню, а ведь он - крестьянин, настоящий крестьянин. Не оставила ему привычную и любимую работу. Любимую женщину Герасима, Татьяну, выдала замуж за пьяницу Капитона. Татьяна всегда соглашалась с барыней, смиренница. И даже его радость, собачку Муму, которую Герасим растил, она приказала утопить.Как крепостной, Герасим не посмел ослушаться старую барыню,не мог не выполнить ее приказ. То ли это была рабская психология, то ли пережитки крепостничества.