5 ГЛАВА
Я никогда не забуду, как великодушно отнесся ко мне капитан португальского корабля.
Он не взял с меня ни гроша за проезд; он в полной сохранности возвратил мне все мои вещи, вплоть до трех глиняных кувшинов; он дал мне сорок золотых за львиную шкуру и двадцать – за шкуру леопарда и вообще купил все, что у меня было лишнего и что мне было удобно продать, в том числе ящик с винами, два ружья и оставшийся воск (часть которого пошла у нас на свечи). Одним словом, когда я продал ему большую часть своего имущества и сошел на берег Бразилии, в кармане у меня было двести двадцать золотых.
Мне не хотелось расставаться с моим спутником Ксури: он был таким верным и надежным товарищем, он мне добыть свободу. Но у меня ему было нечего делать; к тому же я не был уверен, что мне удастся его прокормить. Поэтому я очень обрадовался, когда капитан заявил мне, что ему нравится этот мальчишка, что он охотно возьмет его к себе на корабль и сделает моряком.
Том - персонаж твору Р. Бредбері "Усмішка", не дорослий хлопчик. А Кліві - герой "Запаху думки" Р. Шеклі, доросла людина. Обидва персонажі потрапляють у незвичайні обставини, стають жертвами технічної катастрофи. Вони мають критичне світосприйняття, що дозволяє назвати їх особливими.
Кліві та Том попри скрутні обставини проявляють себе, не скоряються тому, що відбувається навколо, не піддаються бажанням долі. Це допомагає перемогти пригоди та у випадку Кліві врятуватися самому, а з позиції Тома зберегти залишки культури. Герої мають багато спільного. Саме такі якості як розум, фантазія, бажання зробити світ кращим допомагає їм виділитися серед натовпу та стати індивідуальностями.
Как-то так, нужно больше--пиши.
Объяснение:
Привіт, майбутнє! Привіт, мої колишні однокласники! 15 років минуло з тієї пори, звідколи ми попрощалися зі школою. Але ніколи, ніколи я не забувала вас. А ви зовсім на змінилися, ну, майже не змінилися. Не знаю, як ви, а я сумую за тими часами, коли єдиною проблемою була контрольна з математики або диктант з англійської мови.
Ви всі такі змужнілі, високі, стрункі. Як приємно вас бачити, мої однокласники. Ви багато чого досягли, ваші заповітні мрії здійснилися. Так само, як і в мене. Я хотіла бути лікарем - і стала. Живу зараз у великому місті, працюю в лікарні. Маю діточок, чоловіка, квартиру. Не все гаразд, але ж ми вміємо долати труднощі, правда? Школа нас і цьому навчила.
Хочу побачити вас усіх іще років чере десять, сподіваюся, ще обов"язково станеться. А тепер давайте заспіваємо нашу улюблену пісню.