Повествование заканчивается тем, что Святослав возвращается из чужой земли и прогоняет печенегов в поле. Последними слова летописец подчеркивает, что самое важное для человека - это мир. Летописец с уважением относится к героическому поступку отрока, который смог пройти через вражеский стан и под стрелами переплыть Днепр, с пониманием относится к вынужденой хитрости Претича и не одобряет Святослава. Это неодобрение выражается в словах киевлян: "Ты, князь, ищешь чужой земли и о ней заботишься, а свою покинул." Беды и голода могло бы не случиться, если бы Святослав был не в Переяславце на Дунае, а на родной земле.
Гуллівер — лікар і мандрівник. (Автор «Мандрів Гуллівера» — видатний англійський письменник і філософ Джонатан Свіфт. Він описав свого героя, його родину, де, крім Лемюеля, — п’ятеро дітей. Лемюель навчався у коледжі, потім у англійського хірурга Бетса, потім навчався в Лейдені, після чого найнявся лікарем на корабель. Врепіті-репіт один із кораблів, «Антилопа», зазнає катастрофи під час морської негоди. Так Гуллівер опинився в Ліліпутії.)Ліліпутія — фантастична країна. (Гуллівер опинився у країні, де всі люди мають зріст близько піести дюймів. Жителі країни назвали Гуллівера «Чоловіком-Горою». Багато маленьких людей полонили одного велетня, скували його та примусили підкорятися своїм законам. Його навчили ліліпутської мови, зпіили для нього новий одяг. Миролюбний та витриманий Гуллівер прийняв ліліпутську реальність, пристойно поводився, а одного разу навіть допоміг Ліліпутії здобути військову перемогу на морі.)Опис держави Ліліпутії — сатира на Англію. (Свіфтова Ліліпутія — опис сучасної письменнику Англії, її державного ладу, бюрократичної і військової мапіини, безглуздих законів та звичаїв, релігії та освіти.)Імператор Ліліпутії як вища посадова особа. (Імператор — глава ліліпутської держави, який вважає себе вищим за всіх. Він — «монарх над монархами», «вищий за всіх синів людських», хоча вищий він від своїх підданців всього на ніготь.)Політичні партії Ліліпутії (Це тремексени і слемексени. Тремексени ходять на високих підборах, а слемексени — на низьких — ось і вся відмінність. Для того, щоб догодити обом партіям і не викликати суперечок, принц-наступ- ник носить туфлі — одну на низькому, другу — на високому підборах.)Війна Ліліпутії з Блефуску. (Це війна з дуже поважної причини, бо не можна дійти згоди у питанні, з якого кінця треба розбивати яйця — з тупого чи з гострого).Як Гуллівер потрапив додому, в Англію. (Йому спорудили човен, п’ятсот майстрів ЗПІИЛИ для нього вітрила, Гуллівер сам зробив для себе канати. Його величність подарував Гулліверові два гаманці та свій портрет на повний зріст.)
Летописец с уважением относится к героическому поступку отрока, который смог пройти через вражеский стан и под стрелами переплыть Днепр, с пониманием относится к вынужденой хитрости Претича и не одобряет Святослава. Это неодобрение выражается в словах киевлян: "Ты, князь, ищешь чужой земли и о ней заботишься, а свою покинул." Беды и голода могло бы не случиться, если бы Святослав был не в Переяславце на Дунае, а на родной земле.