ответ: Муму» - рассказ Ивана Сергеевича Тургенева о трагической судьбе дворника Герасима. В начале повествования мы узнаём немного о его жизни в деревне, откуда он был привезён в Москву. Герасим – высокий и хорошо сложенный мужчина, хороший работник, но глухонемой с рождения. Прототипом Герасима послужил крестьянин Андрей, живший в доме сестры писателя.
Спустя некоторое время после переезда в Москву Герасим начал проявлять симпатию к прачке Татьяне. И вот, когда он уже был готов попросить у барыни разрешения взять Татьяну в жёны, та является к нему, притворившись пьяной. Дело в том, что Герасим не терпит пьянства. Все обитатели двора прекрасно знают об этом. И, узнав, что барыня собралась выдать Татьяну за башмачника Капитона (беспробудного пьяницу), они уговаривают Татьяну прикинуться хмельной и прийти к Герасиму, чтобы он сам отказался от невесты.
Спустя год Герасим провожает Татьяну с её спившимся супругом в деревню и по пути домой упавшего в воду щенка. Он ухаживает за собачонкой и называет её «Муму», так как это единственное, что он произнести. Отношения барыни с собачкой не сложились с момента знакомства, поэтому она приказывает избавиться от животного. Дворецкий Гаврила попытался продать собаку, но та вернулась к хозяину спустя сутки с куском верёвки на шее. Тогда Герасим решает самостоятельно решить эту проблему и топит собачку в реке. После этого он возвращается в деревню.
Трагизм истории Герасима, на мой взгляд, состоит в том, что, будучи человеком подвластным, он лишён права на простое человеческое счастье. Ведь всё обернулось бы совсем по-другому, если бы барыня не решила выдать Татьяну замуж за башмачника. Ею руководило желание исправить Капитона, она полагала, что Татьяна сможет положительно повлиять на пьяницу. Но этого не случилось. После расставания с Татьяной Герасим привязался к собачонке. Барыня лишила его и этой привязанности.
Объяснение:
Йоанна Ягелло. Кава з кардамоном. – Л.: Урбіно, 2013. – 240 с.
Почавши читати нову книгу сучасної польської письменниці Йоанни Ягелло в чудовому українському перекладі фахівців львівського видавництва «Урбіно», я відчув дивний мікс цікавості та остраху, адже ніколи раніше не стикався із рецензуванням підліткової літератури.
Першою особливістю, що привернула мою увагу, стала своєрідна композиція роману, адже назвами розділів книги є місяці року, коли відбувалися певні події в житті 15-річної учениці гімназії Ліни. Дівчинка ніколи не відчувала підтримки та взаєморозуміння в сім’ї, оскільки мама завжди була зайнята важливою роботою, щоб забезпечити добробут Ліни та її молодшого брата Кая. Тепер мама мусить поїхати з Польщі надовго, і всі хатні турботи та догляд маленького брата важким тягарем лягають на тендітні плечі дівчинки. І хоч вітчим та бабусі доволі прихильно ставляться до Халіни, їй бракує уваги та тепла. Крім того, в Халіни постійно виникає відчуття, що дорослі мають певну родинну таємницю, яку прагнуть ретельно приховати і бояться її викриття.
У школі – суцільні контрольні і проблеми перед випускними іспитами, стосунки із найкращою подругою Наталею – безнадійно зіпсовано, а хлопець Андріан, якого Лінка досі вважала лише своїм другом, ставиться до неї якось інакше… Можливо це і є кохання, чи лише гра її бурхливої уяви?
Ліна у всьому почувається винною і, щоб відволіктися від суперечливих думок, вирішує поїхати в село до бабусі, адже так давно не провідувала її. Саме там дівчина випадково знаходить мамину фотографію, на якій добре видно вагітність її мами, а отже в Халіни десь є сестра чи брат, з яким дівчина так давно мріє поговорити, поділитися власними радощами і печалями, але чому дорослі стверджують, що дитина померла і що з нею сталося насправді?..
Героїня прагне дізнатися правду попри все, тому починає довгі пошуки – їде до краківського дитбудинку, але там їй відмовляються до посилаючись на таємницю всиновлення.
На тлі розповіді про проблеми і життя дівчинки-підлітка, авторка, ніби за читача стати безпосереднім учасником подій і замислитися над проблемами, що ніколи не втратять актуальності у сучасному світі: прірва відчуження і нерозуміння між батьками та дітьми, прагнення підлітків знайти себе у не вирі життєвих проблем та амурних переживань, проблема сімейних таємниць, які руйнують родинний затишок. Як знайти правильне рішення і вірний вихід із складних ситуацій – неодмінно підкаже прекрасна літературна новинка, що смакує приємно і легко, наче гаряча кава з кардамоном!
У тексті книги можна певні тенденції поняття «Нонконформізму», яке ввів у літературу англійський письменник Джером Девід Селінджер у своєму романі «Над прірвою у житі», адже, по суті, Лінка Йоанни Ягелло, як і Голден Коліфілд Селінджера бунтує і висловлює власний протест проти аморального і бездушного світу дорослих.