Тест за змістом епосу "Пясня про Роланда" 1.Для чого Марсілій відправляє до Карла посольство:
А) щоб дати згоду на прийняття християнства;
Б) щоб хитрістю умовити Карла зняти облогу Сарагоси;
В) щоб запропонувати умови мирної угоди.
2. Як реагує Ганелон на пропозицію Роланда щодо посланця до Сарагоси:
А) дякує за довіру;
Б) сумнівається, чи по силам йому таке складне завдання;
В) обіцяє помститися Роланду, якщо повернеться із Сарагоси живим.
3.Хто такий Турпін:
А) пер Франції;
Б) єпископ;
В) радник Марсілія.
4. Хто перший виявив велике військо маврів:
А) Роланд;
Б) Карл;
В) Олівє’р
5.Чому Олів’єр вважає, що не треба відправляти до Марсілія Роланда:
А) він надто нестриманий;
Б) він його друг;
В) він недостатньо високого походження для такої місії.
6. Чому Роланд пропонує кандидатуру саме Ганелона:
А) він ненавидить вітчима;
Б) хоче успадкувати після нього замок;
В) посланцем повинен бути мудрий.
7.Дюрандаль – це ім’я:
А) меча Роланда;
Б) рогу, подарованого Роландові Карлом;
В) одного з маврів.
8. Одна з негативних рис Роланда, через яку загинув і він, і військо:
А) гордість;
Б) відданість королю;
В) надмірна самовпевненість.
9. Хто підтримує пропозицію Роланда засурмити у ріг:
А) Турпін;
Б) Ганелон;
В) Олівє’р.
10. Коли Карл упевнився у зрадництві Ганелона:
А) почувши його розмову з Марсілієм;
Б) коли Ганелон стверджує, що Роланд сурмить у ріг заради розваги;
В) коли побачив сон.
11. Що примусило Роланда отямитись після тяжкого поранення:
А) спроба сарацина забрати у нього меч;
Б) згадка про кохану;
В) слова єпископа.
12. Оліфант – це ім’я:
А) меча Роланда;
Б) рогу, подарованого Роландові Карлом;
В) одного з маврів.
13. Хто заперечує пропозицію Роланда засурмити у ріг:
А) Турпін;
Б) Ганелон;
В) Олів’єр.
14. Як відчув Карл, що Роланд загине:
А) побачив віщий сон;
Б) по звуках рогу;
В) завдяки інтуїції.
15. Хто з’явився на до Карлу під час його двобою з Балігантом:
А) архангел Гавріїл;
Б) король Іспанії;
В) герцог Найм.
16. Вкажіть головну ідею "Пісні про Роланда" :
А) утвердження сили і мужності лицарів
Б) утвердження християнської віри, подвигу заради Бога і Батьківщини
В) утвердження сили кохання
Я була малою горда, —
Щоб не плакать, я сміялась.
Леся Українка
Кожен поет чи письменник вкладає у свій твір часточку власної душі, висловлює власні почуття і переживання, своє бачення світу. Відома українська поетеса Леся Українка вже з дитячих років дуже тонко відчувала добро і зло, правду і кривду. Хоча її власне дитинство можна було б назвати порою безхмарного щастя, якби не важка хвороба. Вона виростала в родині, де дітей оточили любов'ю і повагою з ранніх літ. Їх любили, ставилися до них турботливо, розуміли їх потреби.
У Лесі було двоє братів — Михайло і Микола та три сестри — Ольга, Оксана, Ізидора. Всі діти жили дружно. Батько — юрист П. А. Косач та мати — письменниця Олена Пчілка самі навчали синів і дочок, бо вважали, що тодішня система освіти завдавала дітям більше шкоди, ніж давала користі. В сім'ї любили читати, перекладали літературні твори з інших мов, записували народні пісні та звичаї.
Тому перші ігри Лесі та її братів і сестер також були схожими на літературні твори. Вони часто гралися в Жанну Д'Арк — відважну дівчину, яка стала на чолі французького війська і визволила свою країну від ворога, у Робінзона, який після морської катастрофи влаштував життя на безлюдному острові. Найчастіше ці ігри відбувалися у старому Луцькому замку, адже родина тоді жила на Волині.
Та це зовсім не означає, що дівчинка була відірвана від реального життя. Батьки не боронили своїм дітям спілкуватися з їх однолітками із простих родин. Лесю вражала бідність селян, сільських дітей, з якими дружила. Вони найчастіше були неписьменні. Маленька дівчинка допомагала, як могла: вчила їх грамотиЗ самого дитинства Леся виявляла наполегливість і мужність. Вона могла крадькома піти до нічного лісу, щоб відчути його чари. Їй забажалося проникнути в таємниці Луцького замку, тому почала збирати перекази про нього.
Леся була дуже терплячою. Ніколи не зізнавалася, коли їй щось боліло. Ці свої дитячі почуття поетеса висловила у вірші "Як дитиною, бувало...". Вірш зовсім невеличкий, всього кілька рядків, але в нашій уяві постає образ мужньої маленької дівчинки, яка не хнюпиться, не плаче, а навіть сміється, коли їй боляче.
Власний біль Леся вміла тамувати. Зате чужий біль викликав у неї жаль і співчуття. Навіть тоді, коли чиїсь біди малювала уява чи навіювали літературні твори. Не на гордих переможців дивилася вона на малюнках до середньовічних балад" а на тих, хто прибитий до землі списом, готовий був умерти, але не здаватися.
Одна за одною постають такі картини, коли читаємо поезію "Мрії". Ось бранка сміливо відповідає поневолювачу: "Ти мене убити можеш, але жити не примусиш". Бранець-лицар, знемагаючи від рани, гукає:
Хто живий у сьому замку?
Хто тут має серце в грудях?
Другом будь, зійди на вежу,
Подивись на бойовисько.
Подивись на бойовисько,
Хто кого перемагає?
Ці мрії оживають і в уяві Лесі. І їй вже здається, що це вона сама знаходиться у полоні, закута в кайдани невидимою рукою. Але ж у неї в руках ще є зброя, вона може воювати. Лише поворушити рукою не дають кайдани. Лесі хочеться гукати так само, як відважному лицареві з її дитячих мрій:
Хто живий? Зійди на вежу,
Подивися наоколо!
Вона готова, наче той лицар, пролити кров за чесний стяг. Сміливі та відважні слова знаходила для своїх віршів Леся Українка.
З самого дитинства поетесу називали ніжно і ласкаво — Лесею. Повне її ім'я Лариса Петрівна Косач. Мовознавці стверджують, що ім'я Лариса походить з давньогрецької мови. Одні вважають його походження від слова, що означає "приємна", інші — від слова "чайка".
У житті Леся Українка була, справді, лагідною і доброю, уважною до людей. Але в поезіях відкривалася інша Леся — смілива і відважна, як чайка, що не боїться розсікати слабкими крильми грозові хмари.