Герасим очень любил Муму. Она была его единственным другом и единственная его понимала. Мне кажется, она даже была для него в какой-то степени смыслом жизни...
1. Делла - своїм довгим волоссям, Джим - золотим годинником, який успадкував від батька та діда
2.Тигра із пап’є-маше, кришталеві кульки, “порцелянову руку з колодою чарівних карт”,чарівні поїзди, олов’яні солдатики, чарівний меч, чарівний коник-гойдалка
3. Кандата не зміг врятуватись, тому що не захотів до ншим грішникам, які були разом з ним у пеклі. А значіть він залишився злив, без любові і жалю до людей у душі та серці
Объяснение:
1. Делла - своїм довгим волоссям, Джим - золотим годинником, який успадкував від батька та діда
2.Тигра із пап’є-маше, кришталеві кульки, “порцелянову руку з колодою чарівних карт”,чарівні поїзди, олов’яні солдатики, чарівний меч, чарівний коник-гойдалка
3. Кандата не зміг врятуватись, тому що не захотів до ншим грішникам, які були разом з ним у пеклі. А значіть він залишився злив, без любові і жалю до людей у душі та серці
Спочатку страшно здалося Вакулі, коли піднявся він від землі на таку висоту, що нічого вже не міг бачити внизу, та пролетів, як муха, під самим місяцем так, що якби не нахилився трохи, то зачепив би його шапкою. Однак трохи згодом він підбадьорився і вже став навіть кепкувати з чорта. Його забавляло надзвичайно, як чорт чхав і кашляв, коли він скидав з шиї кипарисового хрестика та підносив до нього. Навмисно підіймав він руку почухати голову, а чорт, думаючи, що його збираються хрестити, летів ще швидше. Все було ясне у височині. Повітря в легкому сріблястому тумані було прозоре. Все було видно; і навіть можна було помітити, як вихором промчав повз них, сидячи в горшку, чаклун; як зорі, зібравшися купкою, гралися в піжмурки; як клубочився осторонь хмарою цілий рій духів; як чорт, що танцював при місяці, скинув шапку, побачивши коваля, що мчав верхи; як летіла, вертаючись назад, мітла, на якій, видно, тільки що з'їздила, куди треба, відьма... багато ще погані зустрічали вони. Усе, бачивши коваля, на хвилину спинялося подивитись на нього, і потім знову мчало далі своєю дорогою; коваль усе летів — і враз засяяв перед ним Петербург, увесь в огні. (Тоді була з якогось приводу ілюмінація). Чорт, перелетівши через шлагбаум, перекинувся конем, і коваль побачив себе на баскому бігуні посеред вулиці. Боже мій! стукіт, грім, блиск; по обидва боки височіють чотириповерхові стіни; стукіт кінських копит, звук коліс відбивалися громом і лунали з чотирьох боків; будинки росли і ніби підіймалися .ч землі на кожному кроці; мости дрижали; карети літали; візники... кричали; сніг свистів під тисячею саней, що мчали звідусіль; пішоходи тулилися й тиснулись попід домами, що обнизані були плошками, і величезні тіні їхні миготіли по стінах, сягаючи головою до димарів та дахів. Здивовано оглядався коваль на всі боки. Йому здавалося, що всі доми вп'ялися в нього незчисленними вогняними очима й ди-нилися. Панів, у критих сукном
Для Герасима Муму был его личной азбукой Морзе,был языком жестов.