Сповіщаючи, що для нього на землі не існує нічого чужого і що йому однаково близькі всі люди, незалежно від їх соціального статусу, раси, статі, конфесії тощо, Вітмен постає поборником соціалістичної ідеї в найбільш узагальненому формулюванні. Разом з тим він усвідомлює себе і містиком, який передбачав епоху, коли всі конфлікти, протиріччя і відмінність зникнуть, так що життя стане нескінченно складним, мінливим, але цілісним організмом, «електричним тілом», як сказано в одному з його віршів. Тілесність, речовинність, інтерес до матеріального, який ніколи не слабшає, фізична зовнішність явищ і завзяте неприйняття всього умоглядного складають важливу особливість поетичного світу «Листя трави».
Вітмен — один з перших поетів, що відтворив реальність величезного сучасного міста, сприйнятого ним як зриме уособлення «загальних зв'язків у світобудові», і зобразив з репортерською точністю описи самих різних сторін його повсякденного життя. Чудеса техніки, тріумфи «індустрії» викликали захоплення Вітмена, локомотив, «горластий красень», що на величезній швидкості мчить через дикі прерії, здавався йому символом незворотного прогресу.
Домінуюче в поезії Вітмена відчуття нескінченної широти і багатоликості світобудови поєднується з настільки ж органічним відчуттям вічної динаміки, мінливості, діалектичної контрастності буття. Воно не визнає ієрархії цінностей, тому що справжнє життя — постійний рух у часі, нескінченні трансформації і метаморфози: «Все обертається навколо мене, концентрується в мені, виходить з мене самого. У мене є лише один центральний образ — загальна людська особистість».
Вошь небольшое бескрылое кровососущее насекомое-паразит Аркан | шерстяная, волосяная веревка из грив и хвостов; она прочна, упруга, не завивается в колышки и намокнув не мерзнет; | привязь конская: лошадь пущена, на аркане; | веревка, захлестнутая петлею, удавкою, для ловли коней с корма, для добычи на охоте, а иногда и для захвата неприятеля. В одном кармане - вошь на аркане, в другом - блоха на цепи, пусто. Аркан не вожжа, смиряет, душит. Поконаться арканом, кому быть паном (атаманом), о жеребье. Арканный или укрючный шест: у конепасов, для поимки лошадей, аркан навязан на шест, это укрюк. Арканить или укрючить лошадей, ловить арканом. Арканят и в накидку, изручь, без шеста. Заарканить жеребенка, поймать и привязать. Козел заарканился, удавился на привязи, напр., перескочив через стойло. Наарканил дров, наловил с реки, плавучих. Поарканить, половить ар
Голландская колыбельная Лапландская колыбельная Французская колыбельная Африканская колыбельная Русская колыбельная Индийская колыбельная Украинская колыбельная Еврейская (идиш) Турецкая колыбельная Чукотская колыбельная Сефардская колыбельная Конго (группа Kimbata) Татарская колыбельная Хорватская колыбельная Колыбельная Эвенков Колыбельная датогов Ирландская колыбельная Английская Колыбельная эвенков Португальская колыбельная Эта коллекция из 20 колыбельных может быть интересна родителям малышей от рождения до трех лет. Мы специально добавили все колыбельные подряд, чтобы удобнее было смотреть их в вечернее время, когда малыш готовится лечь спать.
Сповіщаючи, що для нього на землі не існує нічого чужого і що йому однаково близькі всі люди, незалежно від їх соціального статусу, раси, статі, конфесії тощо, Вітмен постає поборником соціалістичної ідеї в найбільш узагальненому формулюванні. Разом з тим він усвідомлює себе і містиком, який передбачав епоху, коли всі конфлікти, протиріччя і відмінність зникнуть, так що життя стане нескінченно складним, мінливим, але цілісним організмом, «електричним тілом», як сказано в одному з його віршів. Тілесність, речовинність, інтерес до матеріального, який ніколи не слабшає, фізична зовнішність явищ і завзяте неприйняття всього умоглядного складають важливу особливість поетичного світу «Листя трави».
Вітмен — один з перших поетів, що відтворив реальність величезного сучасного міста, сприйнятого ним як зриме уособлення «загальних зв'язків у світобудові», і зобразив з репортерською точністю описи самих різних сторін його повсякденного життя. Чудеса техніки, тріумфи «індустрії» викликали захоплення Вітмена, локомотив, «горластий красень», що на величезній швидкості мчить через дикі прерії, здавався йому символом незворотного прогресу.
Домінуюче в поезії Вітмена відчуття нескінченної широти і багатоликості світобудови поєднується з настільки ж органічним відчуттям вічної динаміки, мінливості, діалектичної контрастності буття. Воно не визнає ієрархії цінностей, тому що справжнє життя — постійний рух у часі, нескінченні трансформації і метаморфози: «Все обертається навколо мене, концентрується в мені, виходить з мене самого. У мене є лише один центральний образ — загальна людська особистість».