1. Його «холодне» ставлення до Тетяни має своє пояснення. Під впливом подій, зображених у романі, у його душі відбувається еволюція — в останній главі він не розбещений і манірний юнак, з яким ми познайомились на перших сторінках твору. Але, тікаючи від світу, Онєгін не зміг утекти від самого себе.
2. Між Ленським і Онєгіним була приязнь. Але це не була та сама чоловіча дружба, за яку люди готові в вогонь і в воду. В душі Онєгіна не народилося таке почуття прихильності до Ленського. Лише після смерті Ленського, він розуміє, що накоїв, але вже пізно. Він "вражений". Однак потрясінням для Онєгіна стає не смерть Ленського, а розуміння того, що почуття переваги, яким він так пишався, раптом зникло, залишивши його беззахисним. Тут не можна з упевненістю сказати, хто винен у дуелі і її трагічний кінець. Онєгін? Так, він хотів лише дошкулити Ленскому, помститися незрозуміло за що.
