"Дорогою ціною" - повість українського письменника М. М. Коцюбинського. Дія відбувається у 1834-1836 роках, коли вже була ліквідована Задунайська Січ і в Україні існувала панщина.
Характеристика:
Героїня твору - сильна, смілива жінка. Невідомо, як Соломія стала дружиною нелюбого чоловіка, але з усієї її поведінки видно, що не за власним бажанням. Це натура безкомпромісна і волелюбна. Не роздумуючи довго, вона кидається навздогін за своїм коханим і разом з ним поділяє небезпеку важкого шляху. Боротьба за своє кохання до Остапа - це її жіночий вияв свободолюбства, прагнення вирватися з неволі моральної. Соломія надзвичайно мужня. Її жахають палаючі плавні, але вона не відступається від своєї мети — знайти пораненого Остапа. Справжнім гімном хоробрості жінки, силі її почуття звучать останні сторінки оповідання. На фоні поведінки Івана Котигорошка рішення Соломії напасти на турецьку варту виглядає подвигом. Під час нападу вона кмітлива, рішуча і смілива. Однак, їй не вдається врятувати коханого та ви самій з холодного Дунаю. Остання думка жінки - про Остапа. Цим письменник підкреслює її відданість коханому.
Именно в ночь перед Рождеством, по народным поверьям, господствуют две силы: добра и зла. К какой человек примыкал, та и творила с ним чудеса.
Добро зазывает прославлять рождение Христа, мирится с врагами и радоваться. Зло собирает на шабаш ведьм. Ведь языческие представления соединились с христианскими: в легендах рассказывалось, что Бог открыл врата ада, чтобы бесы и черти тоже могли попраздновать Рождество.
Сочельник, Рождество и Святки это пограничье между старым и новым солнечным годом, это «плохое безвременье», когда будущее кажется темным и непонятным. В это время на земле появляются души умерших, а Нечисть становится особенно опасной, так как граница между миром людей и тем миром размыта.
Для покойников и духов всю ночь стояла на столе еда, была истоплена на ночь баня. Верили, что «родители», обогретые и накормленные потомками, обеспечат им процветание в наступающем новом году.
Для того чтобы нечистая сила не проникла в дом и другие помещения, на всех дверях снаружи рисовали крест. В старину молодежь в ночь под Рождество обычно гадала - по горению лучины, по поведению животных, по тому, как клевал зерно принесенный в избу петух, полагали, что можно угадать свою судьбу; верили в вещие сны в эту ночь и т. д.
Нечистью наши предки называли низших демонологических существ и духов, чертей, дьяволов, бесов и т. д. Все эти существа принадлежат «нечистому» мируиногда более чётко - к Аду, преисподней.
По народным верованиям, нечистая сила созданасамим Богом из плевка, из ангелов-отступников или согрешивших ангелов, изгнанных Богом с неба на землю и в преисподнюю или Сатаной, создавшим в противоборстве с Богом свою армию Нечисти. Существуют также поверья о том, что разного рода демонологические существа появляются из так называемых заложных покойников (некрещённых детей, самоубийц, умерших неестественной смертью), детей, проклятых родителями, людей, похищенных нечистью (лешим, водяным, русалками, кикиморами и шишиморами и т. д.), детей, рождённых от сношения с нечистой силой. Широко было распространено у славян верование, что Нечисть (дьявол, чёрт) может вылупиться из петушиного яйца, носимого под мышкой слева.
К внешним признакам нечисти относятся характерные аномальные (для человека) проявления: сиплый, громкий голос, шум, треск, гул, вой; скорость перемещения, стремительные вращательные движения, быстрые смены облика.
Нечисть вездесуща, однако её собственным пространством являются нечистые места - трясины, непроходимые болота, пещеры, ямы, омуты. ) Страх перед кознями нечистой силы заставляет людей прежде всего избегать нечистых мест и нечистого времени (особенно в Сочельник), не выходить из дома в полночь, заслонять в нужное время печь, окна, трубу, завешивать зеркало, а также совершать специальные действия - обереги: чтение молитвы, очерчивание круга нечистая сила боится крестного знамения, четных чисел, пения петуха. Применяются растения-обереги, особенно мак, полынь, крапива и др., железные кольца и режущие предметы.
Промежуточное положение между миром нечистой силы и миром людей занимают лица, знающиеся с нечистью, «продавшие душу чёрту».
Не зовсім зрозуміла питання, але є деяка інформація про повість:
Старицька-Черняхівська назвала "Дорогою ціною" пригодницьким твором.
"Дорогою ціною" - повість українського письменника М. М. Коцюбинського. Дія відбувається у 1834-1836 роках, коли вже була ліквідована Задунайська Січ і в Україні існувала панщина.
Характеристика:
Героїня твору - сильна, смілива жінка. Невідомо, як Соломія стала дружиною нелюбого чоловіка, але з усієї її поведінки видно, що не за власним бажанням. Це натура безкомпромісна і волелюбна. Не роздумуючи довго, вона кидається навздогін за своїм коханим і разом з ним поділяє небезпеку важкого шляху. Боротьба за своє кохання до Остапа - це її жіночий вияв свободолюбства, прагнення вирватися з неволі моральної. Соломія надзвичайно мужня. Її жахають палаючі плавні, але вона не відступається від своєї мети — знайти пораненого Остапа. Справжнім гімном хоробрості жінки, силі її почуття звучать останні сторінки оповідання. На фоні поведінки Івана Котигорошка рішення Соломії напасти на турецьку варту виглядає подвигом. Під час нападу вона кмітлива, рішуча і смілива. Однак, їй не вдається врятувати коханого та ви самій з холодного Дунаю. Остання думка жінки - про Остапа. Цим письменник підкреслює її відданість коханому.