XII століття належало до періоду, який історики Європи класифікують як Високе середньовіччя. Продовжувалося зростання населення та утворення міст. Центральною політичною силою Європи була Священна Римська імперія. Боротьба імператорів зі Святим Престолом завершилася підписанням Вормського конкордату, за яким церква відстояла права обрання ієрархів на противагу світським правителям. Північна Італія й надалі залишалася головним центром політичного протистояння, в якому міста-республіки намагалися зберегти самоуправління й незалежність. Продовжувалася Реконкіста на Піренейському півострові, де Альморавідів змінили Альмохади.
Боротьба за Святу Землю між хрестоносцями та мусульманами завершилася падінням Єрусалима, захопленого військами Аюбідів на чолі з Салах ад-Діном. Припинив існування Фатімідський халіфат, і сунізм взяв гору над шиїзмом в Єгипті.
У Київській Русі це були часи занепаду влади Києва, який втратив своє економічне значення, й роздробленості.
Думаю, чтобы попытаться дать правильный ответ, нужно вспомнить и сказки, написанные Андерсеном и наши русские народные и наверно сразу становится понятным, что это абсолютно разные направления. Можно конечно найти общее в этих сказках, к примеру использование колдовства, превращений персонажами сказок. Как правило в этих всех сказках добро берет вверх над злом, но наверно это все сходства. А вот различия достаточно существенны. Во первых сказки , написанные Андерсеном, это все таки литературные произведения, которые принадлежат одному автору. В них нельзя изменить ход событий. Русские народные же сказки, это народный фольклор, зародившийся в древние времена, пересказываемые устно и зачастую рассказчики многое сами придумывали. В русских народных сказках персонажи взяты из народной мифологии, тогда как Андерсон, по большей части их придумывал сам. По большей части сюжеты сказок Андерсена охватывают период времени его жизни, там персонажи более "современны", тогда как в русских народных сказках это, как правило - дохристианский период. Ну и конечно стоит сказать и самих сюжетах сказок. В русских народных они более простые, возможно это в силу того, что в далекие времена сам быт был намного проще, в сказках Андрсена это уже несколько усложнено, взять хотя бы сказки про Снежную королеву, Гадкого утенка и др. - в этих сказках присутствует элемент философских мыслей самого автора, его взгляды на различные ситуации. Поэтому можно сказать, что Русские народные сказки и сказки написанные Гансом Христианом Андерсеном не одно и то-же, и не похожи между собой.
Объяснение:
XII століття належало до періоду, який історики Європи класифікують як Високе середньовіччя. Продовжувалося зростання населення та утворення міст. Центральною політичною силою Європи була Священна Римська імперія. Боротьба імператорів зі Святим Престолом завершилася підписанням Вормського конкордату, за яким церква відстояла права обрання ієрархів на противагу світським правителям. Північна Італія й надалі залишалася головним центром політичного протистояння, в якому міста-республіки намагалися зберегти самоуправління й незалежність. Продовжувалася Реконкіста на Піренейському півострові, де Альморавідів змінили Альмохади.
Боротьба за Святу Землю між хрестоносцями та мусульманами завершилася падінням Єрусалима, захопленого військами Аюбідів на чолі з Салах ад-Діном. Припинив існування Фатімідський халіфат, і сунізм взяв гору над шиїзмом в Єгипті.
У Київській Русі це були часи занепаду влади Києва, який втратив своє економічне значення, й роздробленості.