Дехто, не знаючи, каже, що Кий був перевізником коло Києва, мовляв, був перевіз з того боку Дніпра; тим-то й говорили: «На перевіз на Київ». Але якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Царгорода. А Кий князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями.
Коли ж він повертався, Кий, то прийшов на Дунай, полюбив одне місце, і поставив там невеликий городок, і хотів було сісти в ньому своїм родом, та не дали йому навколишні племена: так і донині називають придунайці те городище — Києвець. Кий же, повернувшись у своє місто Київ, тут і помер. І брати його, Щек і Хорив, і сестра їхня Либідь тут же померли
Цитирую:,,На дороге обчистил меня кругом пехотный капитан, так что трактирщик хотел уже было посадить в тюрьму; как вдруг, по моей петербургской физиономии и по костюму весь город принял меня за генерал-губернатора. …И я теперь живу у городничего, жуирую, волочусь напропалую за его женой и дочкой; не решился только, с которой начать, — думаю, прежде с матушки, потому что, кажется, готова сейчас на все услуги. Городничий глуп, как сивый мерин. Почтмейстер точь-в-точь наш департаментский сторож Михеев, должно быть, также, подлец, пьёт горькую. Надзиратель над богоугодным заведением Земляника — совершенная свинья в ермолке. Смотритель училищ протухнул насквозь луком. Судья Ляпкин-Тяпкин — в сильнейшей степени моветон."
1.Чи задумувались ви коли-небудь над таким питанням: "Для чого живе людина?"Щоб відповісти на це питання, насамперед, ми повинні задуматись над тим, для чого я живу? Що в житті я повинен зробити? Яка моя місія?"Взагалі, людина - це центр Всесвіту, адже ще раніше зазначалось, що людина є творцем світу всіх культурних та багатьох інших цінностей. Спрямування будь-якої творчої дії людини на певну мету надає її діяльності характер свідомо визначеної діяльності. Звісно, мета людини зумовлена задоволенням її життєвих потреб. За період розвитку людини, як у фізичному плані так і в розумовому, відбулося в світі багато змін. Це призвело до виникнення багатьох сучасних технологій, до розвитку економіки та культури - за все це ми завдячуємо саме людям, які спрямували всі свої сили на ці досягнення. Тому з наукової точки зору людина живе для науково-технічного прогресу.У руслі релігійної думки вважається, що пріоритетом творчості володіє тільки Бог. Він є творцем світу і людини. В цьому положенні є певний сенс, адже визначити загальну доцільність людських дій, життя і творчості не так просто, бо ми зазвичай ставимо перед собою конкретні цілі, до реалізації яких прагнемо. Для чого живе конкретно людина, сказати ми не можемо, скільки б ми не думали над цим питанням. Тому ми зупиняємося на загальній думці, що людина живе для того, щоб творити, для того, щоб любити і пізнавати навколишній світ. Сучасне пізнання стверджує необмеженість людського розвитку. Можливості людини невичерпні. Зараз ми не використовуємо й малої частки своїх здібностей. А тому мусимо постійно дбати про розширення їх реалізації.Всім відомо, що ідеальний світ створити неможливо. Але ми повинні прагнути хоча б покращувати його і вдосконалювати. З усього цього ми доходимо до висновку: мета людини - це прожити життя так, щоб воно було чогось варте, прожити так, щоб щось після себе залишити, цінне для людства та наших близьких, для продовження роду людського. 2.Людина - жива істота, але на відміну від інших істот, вона має найвищу свідомість. Людина має розум, вона може замислюватися над сенсом життя, творити, працювати, досягати мети. У кожної людини на різних етапах життя є свої цілі та бажання.Багато років філософи всього світу намагаються знайти відповідь на питання, для чого живе людина на Землі.Я вважаю, що людина живе для того, щоб самовдосконалюватися. Ми вчимося, опановуємо нові знання, працюємо, творимо та винаходимо різні речі. Людина працює, ростить дітей, навчає їх, передає їм свій досвід. Кожне нове покоління стає більш розвинутим, чим його попередники, завдяки чому з’являються нові технології.Життя людини на Землі можливо умовно поділити на чотири стадії - дитинство, юність, середній вік і старість. Для кожної стадії притаманні свої цілі. Найбільш продуктивною стадією, на мою думку, є середній вік та старість, коли людина вже має певний досвід життя і здатна передати його наступним поколінням.
Дехто, не знаючи, каже, що Кий був перевізником коло Києва, мовляв, був перевіз з того боку Дніпра; тим-то й говорили: «На перевіз на Київ». Але якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Царгорода. А Кий князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями.
Коли ж він повертався, Кий, то прийшов на Дунай, полюбив одне місце, і поставив там невеликий городок, і хотів було сісти в ньому своїм родом, та не дали йому навколишні племена: так і донині називають придунайці те городище — Києвець. Кий же, повернувшись у своє місто Київ, тут і помер. І брати його, Щек і Хорив, і сестра їхня Либідь тут же померли