Оповідання А. Чехова "Товстий і тонкий" я читала двічі. Влітку я прочитала його сама, але оповідання мені не сподобалося. У ньому багато незрозумілих слів: Герострат, статський радник, колезький асесор. Але коли ми в класі читали його ще раз і грали в ролях, оповідання мені дуже сподобалося. Товстий мені здавався набундюченим і неприємним, але виявилося, що це не так. Він колись учився з тонким і тепер на високій посаді, але зовсім не хоче, щоб його шкільний товариш говорив із ним, як підлабузник. Тонкий чомусь зовсім себе не поважає. Спочатку він говорить із товстим як товариш, а потім "зблід, скам'янів", весь зіщулився й згорбився. "На обличчі тонкого було стільки благоговіння, солодкуватості", що і товстому, і мені стало неприємно.
Жаль, що ті недоліки, про які писав Чехов колись, не зникли. Досі є люди, які намагаються догодити комусь аж через край. Так говорить моя мама. Але у своєму житті я таких людей, як тонкий, ще не зустрічала.
Оповідання мені сподобалося ще й тим, що воно коротке та яскраве, і слів небагато. Але потрібно багато міміки, характеру, пластики для того, щоб прочитати ролі в оповіданні. Я хочу бути артисткою, тому це "театральне" оповідання мені дуже сподобалося. (ЯКШО ЦЕ ПРО ТОВСТИЙ І ТОНКИЙ ТО ПЕРЕПИСУЙ)
Приказание генералов мужик выполнил четко и беспрекословно. Когда генералы приказали ему найти для них еду - он нашел и приготовил ее.Когда приказали построить средство для передвижения по воде - также построил.Удивительно то,что даже,когда мужика заставили сплести веревку для того чтобы привязать его же самого, "чтобы не удрал",(как говорили генералы),он сделал это. И до конца произведения читатель поражается тому,как силен мужик кулаками и руками,и как слаб силой воли и силой собственного достоинства. За все труды,которые совершил мужик,не сопротивляясь, генералы одарили его лишь рюмкой водки и пятаком серебра,и при этом сказав "веселись,мужичина!". Итак,я могу сделать вывод на основе всего вышесказанного : мужик слаб душевно,и силен снаружи. На примере мужика показывается,что нельзя быть слабохарактерным и давать подчинять себя другим.
С самого раннего детства я смотрел(а) на учителей ,и мне сразу понравилась эта работа.И правда :не работа,а счастье! Каждый день видешь детей,даришь им новые знания,улыбки,позитивные эмоции от их получения. Если бы я был(а) учителем,то я бы хотел(а) быть учителем русского языка и литературы. Это - мои самые любимые предметы. Каждый урок мы бы изучали новые произведения,выразительно читали,развивали навыки речи,учились грамотно писать и выражать свою точку зрения через сочинения. Я думаю - что учитель,самая интересная,душевная,и добрая профессия.Ведь именно учителя дарят детям знания и им перейти из детской жизни во взрослую.Быть учителем - это прекрасно,и я тоже очень хочу им стать!
Оповідання А. Чехова "Товстий і тонкий" я читала двічі. Влітку я прочитала його сама, але оповідання мені не сподобалося. У ньому багато незрозумілих слів: Герострат, статський радник, колезький асесор. Але коли ми в класі читали його ще раз і грали в ролях, оповідання мені дуже сподобалося. Товстий мені здавався набундюченим і неприємним, але виявилося, що це не так. Він колись учився з тонким і тепер на високій посаді, але зовсім не хоче, щоб його шкільний товариш говорив із ним, як підлабузник. Тонкий чомусь зовсім себе не поважає. Спочатку він говорить із товстим як товариш, а потім "зблід, скам'янів", весь зіщулився й згорбився. "На обличчі тонкого було стільки благоговіння, солодкуватості", що і товстому, і мені стало неприємно.
Жаль, що ті недоліки, про які писав Чехов колись, не зникли. Досі є люди, які намагаються догодити комусь аж через край. Так говорить моя мама. Але у своєму житті я таких людей, як тонкий, ще не зустрічала.
Оповідання мені сподобалося ще й тим, що воно коротке та яскраве, і слів небагато. Але потрібно багато міміки, характеру, пластики для того, щоб прочитати ролі в оповіданні. Я хочу бути артисткою, тому це "театральне" оповідання мені дуже сподобалося. (ЯКШО ЦЕ ПРО ТОВСТИЙ І ТОНКИЙ ТО ПЕРЕПИСУЙ)