Мені часто доводиться чути, що сучасна молодь негідна, якщо порівнювати її зі старшими поколіннями. По-перше, молодь стала лінива та не хоче трудитися, любить лише розваги. По-друге, молоді люди нахабні та нечемні, не поважають старших. Також серед молоді багато людей зі шкідливими звичками, наркоманів. Кажуть, це тому, що у сучасної молоді моральні принципи нерозвинуті.
А моя власна думка з цього приводу така. Мені подобається наша молодь. Я перерахував усі недоліки, але вони притаманні не тільки молоді, але всьому нашому суспільству. Навпаки, я часто бачу, як мораллю та порядністю нехтують люди віком сорок-п'ятидесят років. Наприклад, вже немолода кондуктор автобусу виганяє з салону ветерана. Таких людей вже до молоді не віднесеш. Саме вони і навчають поганому молодих.
Основні моральні принципи та цінності молоді мають бути такі: чесність, порядність, відповідальність, повага до досвіду старших, енергійність у праці. А ще доброта, людяність та згуртованість, альтруїзм.
Я вважаю, що ті моральні принципи та цінності, які я перерахував, мають стати провідною зіркою в житті молодих людей.
Власне я вважаю нашу молодь цілком цікавою та розумною. Головним недоліком української молоді, на мій погляд, є велика кількість егоїстів серед неї. Нам, попри всі свої таланти, важко згуртуватись заради якоїсь цікавої або важливої справи. Адже ніхто не хоче поступитися своїми інтересами заради загальної користі.
Але ж молодь завжди несе з собою щось нове, свіже. Молодь має змінювати оточуючий світ! Поодинці це робити важко, тож ентузіасти мають об'єднуватись. Молоді люди — бунтівники проти шаблонів поведінки, реформатори. Головне, щоб вони не боялися своєї ролі та не перетворювалися на "старих” у молодому тілі. Все одно молодь не має такого життєвого досвіду, як старші люди. То навіщо втрачати свою неповторність?
Объяснение:
Объяснение:
Жанр романа «Трудно быть богом» практически не обсуждался в специальной литературе. Сами авторы назвали свое произведение романом, так же обозначает жанр «Трудно быть богом» Е.М. Неелов, а А.А. Урбан и С. Переслегин называют произведение повестью.
Уточнения – какой именно тип романа или повести – в работах нам не встретилось.
Представляется, что интересующее нас произведение относится к жанру фантастического исторического романа. Собственно,
задача статьи – доказать это положение, попутно отметив отличия фантастического и нефантастического вариантов исторического романа.
Чтобы доказательство было обоснованным и убедительным, необходимо сравнить «Трудно быть богом» с описанным в книге В.Я. Малкиной инвариантом классического исторического романа, а при сопоставлении отметить те особенности, которые возникли в силу того, что роман «Трудно быть богом» является фантастическим. (остальное в доке)