
Объяснение:
У кожній сім’ї діють свої негласні правила, як уникати гострих кутів, як покращувати відносини.
Але є універсальні правила, які можуть до кожній сім’ї налагодити свої стосунки.
Перше правило: у подружжі основним словом є слово “ми”. Якщо трішечки приглушити своє я, і сприймати, робити, думати з позиції ми, то дотримання цього правила сприятиме взаєморозумінню та родості.
Друге правило: повторювати добре. Зробивши добру справу, не зупиняйся: поспішай робити щось іще для чоловіка, дружини. Це наповнює щастям не лише того, для кого це роблять, але й того, хто робить.
Третє: Зупинись у гніві: сядь, заспокойся, роздумай, не поспішай виливати свій гнів, умій зрозуміти і пробачити.
Четверте: У будь-якій конфліктній ситуації не звинувачуй інших. У кожній сварці завжди винні обоє. Якщо трапляється якась провина одного з подружжів, то грунт для неї був приготований заздалегідь. Якщо ти хочеш когось звинуватити, то розпочни з себе, подумай, чому це тебе так турбує. Замість того, щоби сказати, який хтось поганий, поясни, що ти відчуваєш при цьому. У молодих родинах часто буває, що подруги не хочуть іти назустріч одні одним. В сімейних відносинах добре слово важить так само багато, як і добрий вчинок. Не лише жінка любить вухами, чоловікові також потрібна підтримка, похвала, підбадьорення.
1)Прочитав переводы на баладу Шиллера "Перчатка" сделанные В. Жуковским и М. Лермонтовым. Я посчитала что, перевод В Жуковского читается намного легче чем прервод Лермонтова. Но зато у Лермонтова получилось на много ярче раскрыть характеры героев, таких как рыцарь и его красавица.
2)Красавица хотела чтобы рыцарь принес ей перчатку. Но она не нечаянно уронила этот придмет одежды, а специально, для того чтобы рыцарь, перед всеми показал что он слушает ее и согласен с любыми ее приказами, то есть она решила обращаться с ним как с собачкой, которую можно заставить принести все, что ты захочешь. 2.1) Делорж был оскорблен ею ведь она, приказала храброму рыцарю подчинятся ей. Лично мне показалось, что это было не просто а указ, ведь перчатка попала прямо к двум достаточно свирепым зверям ко льву и тигру. Рыцарю, видимо показалось что она не уважает его поэтому, он подошел к зверям, принес ей ее перчатку и кинул ей прямо в лицо, а после, как мне кажется, ушел от туда с гордостью и независимостью.
3) - (от франц. ballade - танцевальная песня) - жанр лиро-эпической (см. лиро-эпический жанр) поэзии: повествовательная песня или стихотворение относительно небольшого объема, с динамичным развитием сюжета, основой которого является необычайный случай. Часто в Б. присутствует элемент загадочного, фантастического, необъяснимого, недоговоренного, даже трагически неразрешимого. По происхождению Б. связаны с преданиями (см. предание), народными легендами, соединяют черты рассказа и песни. Б. - один из главных жанров в поэзии сентиментализма и романтизма.
Повесть- средний (между рассказом и романом) эпический жанр, в котором представлен ряд эпизодов из жизни героя (героев). По объёму П. больше рассказа и шире изображает действительность, рисуя цепь эпизодов, составляющих определенный период жизни главного персонажа, в ней больше событий и действующих лиц, однако, в отличие от романа, как правило, одна сюжетная линия.
Рассказ- малый эпический жанр: прозаическое произведение небольшого объема, в котором, как правило, изображаются одно или несколько событий жизни героя. Круг действующих лиц в Р. ограничен, описываемое действие непродолжительно по времени. Иногда в произведении этого жанра может присутствовать рассказчик.
Я бы назвала" Перчатку" , то есть оставила жанр такой какой он был, ведь по моему мнению, это произведение соответсвует определению , то есть это, песня или стихотворение относительно небольшого объема, с динамичным развитием сюжета, основой которого является необычайный случай. Я разделила свое мнение с автором этой
Объяснение:
Ахмет Байтұрсынұлы. Қазақ үшін қасиетті есім.
Ол өз ұлтының бағы жану үшін өмірдің барлық саласына араласты. Бұған оның атақ-даңқы дәлел. Қазақ халқы біртуар перзентін қоғам және мемлекет қайраткері, ақын, әдебиет зерттеуші ғалым, түркітанушы, публицист, педагог, аудармашы, ұлттық жазудың реформаторы, ағартушы... ретінде жақсы біледі.
Ахмет Байтұрсынұлы. Қазақ үшін қасиетті есім.
Ол өз ұлтының бағы жану үшін өмірдің барлық саласына араласты. Бұған оның атақ-даңқы дәлел. Қазақ халқы біртуар перзентін қоғам және мемлекет қайраткері, ақын, әдебиет зерттеуші ғалым, түркітанушы, публицист, педагог, аудармашы, ұлттық жазудың реформаторы, ағартушы... ретінде жақсы біледі.
Биыл еліміз Ахмет Байтұрсынұлының 140 жылдығын атап өтуде. Жұртшылық жақсы білуі тиіс, Байтұрсынұлы әйгілі Қарқаралы петициясы авторларының бірі болды. Осы арыз-тілекте жергілікті басқару, сот, халыққа білім беру істеріне Қазақ елінің мүддесіне сай өзгерістер енгізу, ар-ождан бостандығы, дін ұстау еркіндігі, күні өткен Дала ережесін қазақ мүддесіне сай заңмен ауыстыру және басқа да мәселелер көтерілді. Дәл осы кезден Байтұрсынұлының саяси қызметі басталды деуге болады.
Оның алғашқы кітабы - «Қырық мысал» 1909 жылы жарық көрді. Осы кітаптың өзінде отаршылдықтың зорлық-зомбылық, елдің тұралаған халін тұспалдап болса да жеткізді.
Ол қазақ ғылымы тарихында ұлттық әліпби жасап жаңа үлгі ұсынған реформатор. Оның «Оқу құралы» қазақ жазуының тұңғыш әліппелерінің бірі. Ал «Тіл - құралы» қазақ тілінің тұңғыш оқулығы.
Ол ұлтына, қазақ халқына қызмет етті. Бұл туралы Сәкен Сейфуллин кезінде былай деген болатын: «...Ахмет халықтың арын іздеп, өзінің ойға алған ісі үшін бір басын бәйгеге тіккен, Ахмет Байтұрсынұлы ұлтын шын сүйетін шын ұлтшыл».
Ол шын мәнінде ұлт ұстазы, халқымыздың рухани көсемі бола білді.
"Ана тілі" газеті