Герасим Калитка - дріб’язкова людина, що трясеться над капіталом, як той Кощій, що «над златом чахне». Багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині, слідкує за кожною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо «так надежні-ше». А в результаті стає жертвою «жидівської» афери, бо бажання легкої наживи, заздрість до свого сусіда Жолудя просто засліплюють йому очі.
Для цього героя гроші-багатство й всьому голова:'Та це чортзна-що!Ви ударяйте на гроші-гроші всьому голова!'
Йому здається,що наймити мало роблять і багато їдять:"Настане день,то роботи не бачиш,а тільки чуєш,як губами плямають!"
Родинні почуття в Герасима Калитки притуплені власницькими інтересами.В одруженні сина на Пузиривні він шукає лише наживи:"Мені треба невістку з приданнім,з грішми..."А віддавши дочку заміж Герасим вілмовився сплатити зятеві обіцяний посаг.
У головного героя сліпа любов до землі:"Їдеш день-чия земля?Калитчина!Диханіє спирає..."та "Ох,земелько,свята земелько-Божа ти донечко!Як радісно тебе загрібати без ліку!" та "Я не буду панувати,ні!Як їв борщ,так і їстиму,як мазав чоботи дьогтем,так і мазатиму,а зате всю землю навкруги скуплю"
Дуже заздрив Жолудю,Пузирям і міг будь-яким шляхом бути кращим та багатшим від них:"Ой Пузирі!Глябіть,щоб ви не попались,а замість вас Калитку розіпре грошвою...Отоді я вам покажу,як хазяйнувать!..."
Объяснение:
Потому що Герасим це був главным героем сказки Му-му
Во время войны 1812 года и Николай и Андрей защищали Отечество на поле боя. Они живут интересами нации (а не как Курагины, которые даже во время самых волнительных для государства моментах продолжают разъезжать по салонам и вести праздную жизнь). Петя - младший сын Ростовых. В 1812 году полон патриотических порывов и уходит в армию. Во время войны юноша случайно попадает с поручением в отряд Денисова, где и остается, желая принимать участие в настоящем деле. Он случайно гибнет, накануне проявляя в отношении к товарищам все свои лучшие качества. Его смерть - величайшая трагедия для всей его семьи.
PS: Всех без преувеличения Ростовых связывают искренние, дружеские отношения. Все они - простые и сердечные люди. Ведь не случайно сам Л. Толстой в черновиках романа дал им фамилию Простовы. Их жизнь подчинена строгому распорядку, жесткой дисциплине... Каждый из них в душе - ярый патриот, готовый отдать свою жизнь, ради Родины.
Тема добра и зла в Стивенсона "Вересковый мёд" является главной. Для раскрытия этой темя автор использует такой приём, как антитезу. Он противопоставляет "малюток-медоваров" и безжалостного "короля шотландского". Король встречает двух оставшихся в живых пиктов, отца, старого горбатого карлика, и сына, пятнадцатилетнего юношу. И сердитый король, который сеял кругом одну смерть, сидя на коне, возвышаясь над медоварами, гневно приказывает им открыть тайну напитка из вереска. Но маленькие внешне люди очень сильны внутренне. Отец, боясь, что сын не выдержит пытки и раскроет по молодости лет тайну, поступает так, что король, связав мальчика, приказывает бросить его со скал в открытое море. И вот теперь отец, воплощение силы, мужества и верности, никогда не склонит свою голову перед королем. И тайну напитка шотландский король от старика не узнает. И провозглашает великую победу добра над злом. Как надо любить свою землю, уважать нравы и традиции - вот какой урок преподнес нам Стивенсон.
Герасим Калитка - дріб’язкова людина, що трясеться над капіталом, як той Кощій, що «над златом чахне». Багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині, слідкує за кожною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо «так надежні-ше». А в результаті стає жертвою «жидівської» афери, бо бажання легкої наживи, заздрість до свого сусіда Жолудя просто засліплюють йому очі.
Для цього героя гроші-багатство й всьому голова:'Та це чортзна-що!Ви ударяйте на гроші-гроші всьому голова!'
Йому здається,що наймити мало роблять і багато їдять:"Настане день,то роботи не бачиш,а тільки чуєш,як губами плямають!"
Родинні почуття в Герасима Калитки притуплені власницькими інтересами.В одруженні сина на Пузиривні він шукає лише наживи:"Мені треба невістку з приданнім,з грішми..."А віддавши дочку заміж Герасим вілмовився сплатити зятеві обіцяний посаг.
У головного героя сліпа любов до землі:"Їдеш день-чия земля?Калитчина!Диханіє спирає..."та "Ох,земелько,свята земелько-Божа ти донечко!Як радісно тебе загрібати без ліку!" та "Я не буду панувати,ні!Як їв борщ,так і їстиму,як мазав чоботи дьогтем,так і мазатиму,а зате всю землю навкруги скуплю"
Дуже заздрив Жолудю,Пузирям і міг будь-яким шляхом бути кращим та багатшим від них:"Ой Пузирі!Глябіть,щоб ви не попались,а замість вас Калитку розіпре грошвою...Отоді я вам покажу,як хазяйнувать!..."
Объяснение:
Потому що Герасим це був главным героем сказки Му-му