Как мне кажется, весь сюжет сводился к одному, что Обломов останется при своей жизни, останется "живым трупом". Штольц ему пытался навязать интерес к миру, но это невозможно, может какое-то время у него и появилось желание активно существовать, но не надолго, вскоре этот интерес пропал. А отношения с Ольгой у него прекратились потому, что он от части был эгоист, сам этого не подозревая.
Ведь расставание- это была его прихоть. Вроде он желал для нее добра, но сам это мог сделать только лишь разрывом отношений, и продолжить жить в утопическом мире, в котором он размышлял, но ничего не предпринимал.
Наймичка», вона знаходить у собі сили все життя долати страшенні муки, не спокушається до самогубства, а підкоряється Божій волі. Ганна підкидає свого позашлюбного сина бездітним заможним селянам і через рік до них у найми, аби бути поруч зі своїм сином, який стає в поемі змістом її життя. Трагедія Ганни передусім у тому, що вона мусить приховувати свої почуття від рідного сина, а отже, наймичка позбавлена справжнього материнського щастя. Така неординарна психологічна ситуація дала можливість поетові якнайповніше розкрити образ нещасної жінки, глибину трагізму її життя, духовну велич її натури. Вершину страждань Ганни зображено в останньому розділі поеми: наймичка страшенно боїться померти, не дочекавшись сина з чумакування в далеких краях.
І все ж таки довготерпелива Ганна дістає винагороду — вона дочекалася сина Марка й розкрила йому таємницю свого життя: