Объяснение:
Северная стена Троице-Сергиевой лавры в 1930-е годы была перестроена. Арочные проемы заложили кирпичом, коридор разделили перегородками. Получилась большая коммунальная квартира.
Одну из комнат-клетушек и занял с семьей художник.
Замысел картины родился внезапно. Летом 1943-го к Александру Ивановичу обратился с солдатик, искавший дом своего фронтового друга, чтобы передать его близким письмо. Взгляд художника сразу выхватил и потертую, обгоревшую шинель, и стоптанные сапоги, и треугольник в перевязанной руке солдата. Живо представил, как домашние будут читать послание с передовой. А потом еще много раз перечитывать вместе с соседями...
Рік написання – 1894
Збірка: “Душа і мрії” (цикл “Мелодії”)
Літературний рід — лірика.
Жанр — вірш.
Вид лірики — пейзажна.
Тема: відтворення впливу приходу весни на хворобливий стан поетеси.
Ідея: возвеличення краси весняної природи, за сприянням якої людина забуває про свою хворобу, самотність.
Основна думка: “Моя душа ніколи не забуде Того дарунку, що весна дала.”
Мотиви — радість, естетичне задоволення від приходу весни; гармонійна єдність людини та природи.
Композиція твору «Давня весна»
Експозиція: «була весна…».
Зав’язка: хворобливість і самотність поетеси під час буяння весни.
Кульмінація: радість ліричної героїні з приводу того, що її «не забула» весна.
Розв’язка: вдячність поетеси весні за її дарунок.