Образ Сони Мармеладовой является одним из ключевых в романе "Преступление и наказание". Соня - дочь бедного чиновника. Чтобы от голода мачеху и детей, ведет жизнь падшей женщины.
Робкая, загнанная, она сознаёт ужас своего положения, свой позор. Но девушка сохранила чистой свою душу, любит людей и отличается исключительной любовью к людям и религиозностью. Безропотно, молчаливо, не жалуясь, несет Соня свой крест, жертвуя всею своею жизнью, подвергаясь ради близких людей тяжкому позору. Это безропотное страдание удивляет Раскольникова, он понимает душу этой девушки, и она является для него как бы олицетворением всего человеческого страдания. Потрясенный всем испытанным в последние дни, он в каком-то восторженном порыве кланяется ей в ноги. "Я не тебе поклонился, - говорит он, - я всему страданию человеческому поклонился".
Но внутренний мир Сони совершенно иной, чем у Раскольникова. Она категорически отрицает его теорию о праве сильных. Её глубокая религиозность не может допустить, чтобы жизнь одного человека могла служить средством для другого. Она исповедует закон Христовой любви, жалеет Раскольникова. Соня плачет над ним и посылает его принять страдание и искупить грех.
Но Раскольников не может понять ее отношения к преступлению и даже на каторгу уезжает не чувствующий раскаяния. Замкнутость и гордость Раскольникова вызывают у каторжан враждебное отношение к нему, а к Соне они проникаются любовью, чувствуя ее душевное отношение к людям и называют ее "мать ты наша, нежная, болезная".
Но влияние Сони одержало победу и над душой Раскольникова, пережившего полный жизненный перелом, на который в романе только делается намек. "Но тут уж начинается новая история, - говорит Достоевский, - история постепенного обновления человека..."
і
твет:
.
еликий хірург М. Пирогов, кардіологи М. Амосов і Л. Мала, офтальмолог С. Федоров. Хіба вони не творили своїми руками чудеса, повертаючи життя і здоров'я іноді безнадійно хворим людям? Не шкодуючи себе, віддавали всі свої знання, сили, вміння і талант людям? Все їх життя було справжнім подвигом, до останніх днСго прагнути.
Ассоль і Артур Грей - головні герої повісті-казки «Червоні вітрила», перетворюють красиву мрію в реальність. Дитинство Ассоль було важким і безрадісним. Невдовзі після народження Ассоль її мати застудилася і померла, а батько - моряк Лонгрен змушений був залишити службу і присвятити всього себе доньці. На життя він заробляв тим, що робив іграшкові моделі човнів, вітрильників, катерів. Заробіток був невеликий, але їм з дочкою вистачало. Однак відносини Лонгрена з сусідами та іншими жителями Каперни були складними. Його не просто не любили - його ненавиділи, цуралися, зневажали, і це їх відношення перейшло і на Ассоль. Жителі Каперни не могли зрозуміти і пробачити Лонгерна, який не захотів до в потрібний час крамарю Меннерсу, що став винуватцем смерті його дружини. Жителі Каперни, «не вміли любити», не змогли зрозуміти Лонгрена. Ненавидячи батька, вони стали ненавидіти і дочка. Ассоль росла наодинці, не маючи подруг і друзів. Справжньою радістю для неї було спілкування з батьком. Вона любила подовгу розмовляти з ним, допомагала йому в усьому. За характером Ассоль була спокійною, врівноваженою, трохи романтичною дівчинкою. Одного разу, коли вона відносила іграшки крамаря в місто, Ассоль зустрілася зі казкарем Еглем, який розповів їй чудову казку про білого корабля з червоними вітрилами. На цьому кораблі припливе прекрасний, хоробрий принц і відвезе її в свою казкову країну. Добра, наївна дівчинка повірила казкарю і батькові, який не став переконувати її у зворотному: «багато адже доведеться в майбутньому побачити їй не червоних, а хижих та брудних вітрил; здаля - білих і ошатних, а зблизька - нахабних і подертих».
.
Корабель стояв на рейді, неподалік від маяка, а капітан Грей вийшов прогулятися на берег і, гуляючи, побачив прекрасну сплячу дівчину, краса якої потрясла його. Надівши їй на палець дороге старовинне кільце, він відправився в порт розпитати про незнайомку. І незабаром в одному з трактирів дізнався історію Ассоль. Артур Грей був за натурою романтиком. Любив все незвичайне і прекрасне, любив дива і часто говорив, що чудеса треба робити своїми руками. Випадкова зустріч із Ассоль стала вирішальною в його долі. Артур Грей вирішив перетворити свій вітрильник «Секрет» в здійснену мрію Ассоль, подарувати їй диво, зроблене своїми руками. Так ожила в Каперні чудова казка. На горизонті показався білий корабель з червоними вітрилами. У човні, що відокремився від парусника, стояв Артур Грей, той самий казковий принц, яким уявляла його собі Ассоль. А вона, радісна і щаслива, прямо з хвиль ступила на палубу парусника своєї мрії. Наступного дня корабель разом з Ассоль і Грей відпливав з Каперни під звуки вI злом, в те, що казка може стати дійсністю.)
1. Дитинство Ассоль і її прекрасна мрія про диво. (Дитинство дівчинки з маленького приморського села Каперни було важким і безрадісним. Вона росла без матері, не маючи подруг і друзів, в оточенні злобних людей, що не вміли співати пісень і розповідати казок. Батько Ассоль, залишивши службу на кораблі, заробляв на життя виготовленням різних іграшок: човнів, вітрильників, катерів.)
4. Артур Грей - мрійник і фантазер. (Він «народився з живою душею», яка вміє відчувати чужий біль, співпереживати людям. У багатому батьківському домі Артур відчуває себе незатишно і самотньо. Тонка натура, він був схильний до мрій і фантазій, подорожей і пригод.)
5. Мрія Артура Грея про море. (Артур мріяв стати капітаном. На вибір його життєвого шляху зробили вплив книги про море і подорожі, картинка, яка зображала корабель, яка висіла в бібліотеці батька.)
6. Хотіти - значить могти. (Втікши з дому, Артур влаштувався юнгою на корабель. Самостійність і цілеспрямованість, наполегливість і терпіння, а також вірність мрії до йому: він досконало оволодів нелегким ремеслом моряка. Незабаром він став господарем і капітаном трищоглового судна «Секрет».)
7. Випадкова зустріч капітана Грея з Ассоль. (Одного разу парусник «Секрет» пристав до берегів Каперни. Грей, вийшовши прогулятися, побачив сплячу в чагарнику Ассоль і був вражений її дивною красою. Йдучи, він надів на її палець дороге старовинне кільце.)
8. «Червоні Паруса» з мрії Ассоль. (Намагаючись побільше розвідати про дівчину, Артур Грей дізнається від місцевих жителів про неї і її чудесної мрії.)
9. Чудеса, створені своїми руками. (Капітан Грей, як і Ассоль, любив все незвичайне і прекрасне і бачив справжнє щастя в тому, щоб своїми руками робити чудеса . Вирішивши подарувати Ассоль диво, він перетворює «Секрет» в корабель з червоними вітрилами, про який вона так довго мріяла.)
Объяснение:
твір сама