Проблематикою "Собачого серця" переймалися всі,кому на очі потрапляло цей твір. Його початковим назвою було "Собаче серце. Жахлива історія". Але потім автор вирішив, що друга частина тільки ускладнює заголовок.
Першими слухачами повісті стали друзі ізнайомі Булгакова, які зібралися на Никитинском суботнику. Повість справила велике враження. Всі її жваво обговорювали, відзначаючи її зухвалість. Проблематика повісті "Собаче серце" стала однією з найбільш обговорюваних тем на найближчі місяці серед столичного освіченого суспільства. В результаті чутки про неї дійшли і до правоохоронних органів. У будинку Булгакова провели обшук, рукопис конфіскували. Вона так і не вийшла у світ за його життя, будучи опублікованою тільки в роки перебудови.
Объяснение:
думаю это пойдет
Головний герой цієї повісті — Гуллівер. Він народився в сім'ї небагатого вельможі, що мав маєток у Нотгінгемпширі. На чотирнадцятому році його віддали до коледжу в Кембріджі. Але у батька не стало коштів тримати його там довше, ніж три роки.
Потім Гуллівер провчився чотири роки у видатного лондонського хірурга містера Бетса і став лікарем. Гроші, які надсилав йому батько, він витрачав на книги з мореплавства та пов'язаних із ним галузей математики, бо мріяв стати мандрівником. Згодом Лемюель два роки і сім місяців вивчав природознавство у Лейденському університеті в Голландії.
За рекомендацією містера Бетса, Гуллівер найнявся лікарем на корабель "Ластівка" і проплавав на ньому три з половиною роки, побувавши у країнах Східного Середземномор'я.
Після плавання, за порадою друзів, він одружився з Мері Берген — дочкою власника панчішної крамниці Ермунда Бертона. Щоб поліпшити матеріальне становище сім'ї, Гуллівер вирушає у плавання на кораблі "Антилопа" в Ост-Індію. Тоді йому було приблизно 30—33 роки.
На мою думку, Гуллівер мав приємну зовнішність. Він середній на зріст, зі стрункою постаттю, каштановим волоссям, гострими рисами обличчя.
З твору видно, що Гуллівер мав позитивні риси характеру. Автор відзначає його людяність: "... (Гуллівер) рішуче відмовився бути знаряддям закріпачення вільного та відважного народу...", підкреслює сміливість: "Поки я порався з цим, вороги пускали тисячі стріл, і багато з них впивалися мені в руки та обличчя, завдаючи пекучого болю й заважаючи мені працювати...
Объяснение:
Вот ❤
