Зображення духовного занепаду суспільства, яке ілюструє приклад сім'ї Нори та Торвальда Хельмерів, відкриває перед нами складний світ моральних, соціальних та гендерних проблем. Твір Генріка Ібсена "Лялька" покликаний вразити своїм відтворенням життя того часу і викликати роздуми про соціальні норми, ролі статі та особистої свободи.
Сім'я Нори та Торвальда Хельмерів стає символом суспільства, де жінка піддана моральним, соціальним та економічним обмеженням. Нора, головна героїня твору, ув'язнена в ролі "ляльки" - красивої, але порожньої ляльки, яка виконує бажання чоловіка. Вона живе у світі, де жінка позбавлена права на самовираження та самостійність, а її цінність зводиться до ролі дружини та матері.
Торвальд Хельмер, чоловік Нори, є типовим представником патріархального суспільства, де чоловік вважає себе вищим за жінку і контролює її кожен крок. Він поводиться з Норою як з дитиною, вимагаючи підкорення та покору. Таке ставлення відображає загальноприйняту норму того часу, коли жінки були позбавлені політичних та економічних прав, і їхнім призначенням вважалося виключно служити чоловікові та виховувати дітей.
Однак, розгортаючи історію Нори, Ібсен показує, що таке підлабузництво жінки не може тривати вічно. Вона починає усвідомлювати свою індивідуальність та потребу в самовизначенні. Нора зна
ходить силу порушити прийняті стандарти і покинути сім'ю, шукаючи власного існування незалежно від чоловіка.
В теперішньому світі, жінки досягли значного прогресу у боротьбі за свої права та рівноправ'я. Хоча нерідко стикаються зі стереотипами, дискримінацією та гендерними обмеженнями, багато жінок сьогодні борються за свободу самовираження та самостійність, так само як і Нора. Значна кількість жінок активно виступає за свої права, працює на професійних посадах, займається політикою та змінює світ навколо себе.
Проблематика, піднята в творі "Лялька", є актуальною й сьогодні, хоча в багатьох суспільствах досягнуто певного прогресу. Нерівність між статями, гендерні стереотипи та обмеження продовжують існувати. Жінки і далі зіштовхуються зі складнощами, пов'язаними з поєднанням сімейного життя, кар'єри та особистого розвитку. Через це, повторне обговорення і звернення уваги на проблеми, які випливають з гендерних нерівностей, є необхідним кроком для побудови більш справедливого та рівноправного суспільства.
Таким чином, твір "Лялька" залишає свою актуальність у сучасному світі, нагадуючи нам про важливість розуміння та поваги до прав жінок, а також про необхідність продовження боротьби за рівність та справедливість у всіх аспектах суспільного життя.
А) Опорные (ключевые) слова текста:
Ветер-сеятель
Семечка Босны
Семя ели
Ямка
Плоское С
Сль
Сосна
Корни
Свет
Стволы
Деревья
Питание
Сучья
Ветер
Жизнь
Болото
Лисичка
Моховая кочка
Стон
Вой
Одичавшая собака
Волк
Б) Слова-синонимы:
Ветер-сеятель: ветер, который несет семена
Семечка: семена
Сль: сосна
Вверх: возвышаться
Рядом: близко
Корни: корневая система
Свет: солнечный свет
Стволы: ствол
Толстея: утолщаясь
Сухими: обезвоженными
Злой ветер: сильный ветер
Несчастная жизнь: несчастная судьба
Покачать: трясти
Деревья: деревянные существа
Стон: стонет
Вой: воет
Одичавшая собака: дикая собака
Злобы: ярости
Б) Образные средства языка:
Эпитеты: злой ветер, сухими сумами, одичавшая собака, неизбывная злоба
Метафоры: ветер-сеятель, плоское С, корни с коллук, стволы тянулись вверх рядом к свету
Олицетворения: стараясь обогнать друг друга, прилетал сюда иногда покачать их, услыхав его, выла от тоски по человеку
Сравнения: как живые существа, как лисичка, свернутая на моховой кочке в клубе острую мордочку
Объяснение:
План:
1)Осенний лес и весёлое эхо.
2)Встреча Грига и девочки с косичками.
3)Обещание подарка,но через 10-ть лет.
4)Поющий рояль Грига.
5)Рождение волшебной мелодии.
6)Окончание школы и тётушка Магды.
7)Походы Дагни в театр и ночные слёзы.
8)Музыка-это зеркало гения.
9)Первый концерт и белые ночи.
10)Пьеса,для дочери лесника.
11)Подарок волшебника Грига.
12)Двери прекрасного открыты.
13)Чудо в маленькой жизни.
14)Красота мира,жизнь не проходит даром