М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
nekit1o6
nekit1o6
05.11.2022 12:47 •  Литература

2.Составь план. Озаглавь каждую часть.


2.Составь план. Озаглавь каждую часть.

👇
Ответ:
dekok584p08crj
dekok584p08crj
05.11.2022

Відповідь:

1) мое отношение к дождю

2)поведение насекомых и животных во время дождя

3)наслаждение природы

Пояснення:

4,5(56 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
вадимм2
вадимм2
05.11.2022
Даніель Дефо. Письменник, ім'я якого добре знають як дорослі, так і діти. Світова його слава тримається перш за все на його романі «Пригоди Робінзона Крузо». Роман, який ось уже більше двох століть читають у всьому світі. Він передається з покоління в покоління, і онуки читають його з не меншим захопленням, ніж батьки й дідусі.

Чим же так приваблює читачів герой роману Робінзон Крузо? Що особисто мені подобається в ньому? А те, що він великий трудівник, людина невтомної енергії, оптиміст. Інший на його місці загинув би, опинившись у таких обставинах. Робінзон опинився сам на острові, йому протистояв світ, глибоко байдужий до нього, який навіть не знав про його існування. Море, вітер, дощі і цей острів з його дикою флорою і фауною — ось усе, що оточувало Робінзона. І варто було йому хоч на хвилину опустити руки, відмовитися від щохвилинної боротьби з грізними силами природи, цей острів, напевно, став би його могилою. Але він зумів напружити свій розум, силу волі, щоб у таких екстремальних умовах не тільки вижити, а й залишитися людиною. Для цього йому необхідно було оволодіти не тільки багатьма професіями (що він і зробив), а навіть законами оточуючого світу. Не може не приваблювати в Робінзоні і наполегливість, цілеспрямованість. Він збудував собі житло-фортецю, зумів з кількох зерняток виростити врожай пшениці, перетворити диких кіз на свійських тварин, зростити виноградну лозу. А ще мені подобається в цьому герої те, що вже з перших днів перебування на острові він насаджує дерева, приручає тварин. Він ніколи не дає собі послаблення, чітко планує свій день: спочатку читає Священне Писання, далі —- полювання, сортування, сушіння й приготування їжі, догляд за худобою, робота по господарству.

Заповітною його мрією було збудувати човен і нарешті вибратися з цього острова. Він знайшов відповідне дерево, повалив його й кілька місяців видовбував з нього човен. Коли човен нарешті був готовий, Робінзон зрозумів, що спустити його на воду йому не вдасться: занадто важкий. Але він не втрачає сили духу, стійко переносить невдачу.

Нарешті Робінзон знайшов собі товариша — П'ятницю, якого він навчив говорити, займається його вихованням, долаючи його дикарські звички.

Немало ще випробувань довелося пережити Робінзону, доки він знову потрапив на свою батьківщину. Але вижити в екстремальних умовах і залишитися людиною йому до сила волі, хоробрість, невтомна працелюбність, наполегливість і оптимізм. Цим і приваблює мене Робінзон Крузо. І такі риси характеру я б хотіла виховати в собі.
4,4(17 оценок)
Ответ:
юлия1921
юлия1921
05.11.2022
Александр Твардовский
Дом бойца

Столько было за спиною
Городов, местечек, сел,
Что в село свое родное
Не заметил, как вошел.

Не один вошел – со взводом,
Не по улице прямой –
Под огнем, по огородам
Добирается домой…

Кто подумал бы когда-то,
Что достанется бойцу
С заряженною гранатой
К своему ползти крыльцу?

А мечтал он, может статься,
Подойти путем другим,
У окошка постучаться
Жданным гостем, дорогим.

На крылечке том с усмешкой
Притаиться, замереть.
Вот жена впотьмах от спешки
Дверь не может отпереть.

Видно знает, знает, знает,
Кто тут ждет за косяком…
“Что ж ты, милая, родная,
Выбегаешь босиком?..”

И слова, и смех, и слезы –
Все в одно сольется тут.
И к губам, сухим с мороза,
Губы теплые прильнут.

Дети кинутся, обнимут…
Младший здорово подрос…
Нет, не так тебе, родимый,
Заявиться довелось.

Повернулись по-иному
Все надежды, все дела.
На войну ушел из дому,
А война и в дом пришла.

Смерть свистит над головами,
Снег снарядами изрыт.
И жена в холодной яме
Где-нибудь с детьми сидит.

И твоя родная хата,
Где ты жил не первый год,
Под огнем из автоматов
В борозденках держит взвод.

– До какого ж это срока, –
Говорит боец друзьям, –
Поворачиваться боком
Да лежать, да мерзнуть нам?

Это я здесь виноватый,
Хата все-таки моя.
А поэтому, ребята, –
Говорит он, – дайте я…

И к своей избе хозяин,
По-хозяйски строг, суров,
За сугробом подползает
Вдоль плетня и клетки дров.

И лежат, следят ребята:
Вот он снег отгреб рукой,
Вот привстал. В окно – граната,
И гремит разрыв глухой…

И неспешно, деловито
Встал хозяин, вытер пот…
Сизый дым в окне разбитом,
И свободен путь вперед.

Затянул ремень потуже,
Отряхнулся над стеной,
Заглянул в окно снаружи –
И к своим: – Давай за мной…

А когда селенье взяли,
К командиру поскорей:
– Так и так. Теперь нельзя ли
Повидать жену, детей?..

Лейтенант, его ровесник,
Воду пьет из котелка.
– Что ж, поскольку житель местный…-
И мигнул ему слегка. –

Но гляди, справляйся
Тут походу не конец. –
И с улыбкой: – Это точно, –
Отвечал ему боец…

Подойдет!?
4,4(49 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ