Объяснение:
Навчальний посібник «Українська мова» укладено відповідно
до навчальної програми з української мови для вищих навчальних
закладів І-ІІ рівнів акредитації (схваленої комісією з української
мови Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства
освіти і науки України (витяг з протоколу № 3 від 18.06.2013 р.),
лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти
Міністерства освіти і науки України від 10.07.2013р. № 14.1/10-
2425 (автори програми Антонюк Т. М., Ковалевська Л. Б.,
Кабаненко А. М.).
Автори посібника прагнули домогтися, щоб вивчення мови
було спрямоване не стільки на запам’ятовування студентами
системи правил, скільки на розуміння закономірностей їх
функціонування та на формування комунікативних умінь і
навичок. А це, в свою чергу, має базуватися на принципах
взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку особистості,
демократизації і гуманізації навчання та особистісної орієнтації
навчання, що й даватиме можливість забезпечувати гармонійну
реалізацію основних загальноосвітніх функцій навчального
предмета, здійснювати співпрацю викладача й студента для
досягнення навчально-освітньої мети, створювати умови для
розвитку науково-інтелектуального та творчого потенціалу
кожного студента.
Вивчаючи дисципліну «Українська мова» за до запропонованого посібника, студенти матимуть можливість
практично удосконалити володіння мовними нормами, збагатити
словниковий запас, що сприятиме виробленню у майбутніх
фахівців комунікативних компетенцій та загальнолюдських
ціннісних орієнтирів.
Автори посібника висловлюють щиру вдячність рецензентам
за цінні поради, які дали змогу удосконалити його зміст та
структуру
Житие святого Александра Невского (Первая редакция)
Жизнеописание князя Александра Ярославича, прозванного в народе за победы над шведами и немцами в 1240 и 1242 гг. «Невским» и «Храбрым», создано в начале 80-х г. XIII в. во Владимирском Рождественском монастыре, где князь был похоронен в 1263 г. Отобранные автором эпизоды и факты из жизни князя искусно объединены в «Повести о житии» с художественных приемов, характерных для галицкой литературной школы. Предполагают, что автор Жития был из числа владимирских монахов, а до пострига принадлежал к домашним слугам князя Александра. Древнейший (неполный) список Жития сохранился в составе Лаврентьевской летописи 1377 г., а полный текст дошел до нас в начале Псковской Второй летописи 1486 г. (рукопись Синодальной библиотеки, № 154, ныне хранится в Государственном историческом музее).