Іноді здається, вся лірика Цвєтаєвої-це безперервне пояснення в любові до людей, до світу і до конкретної людини.
Жвавість, уважність, здатність захоплюватися і захоплювати, гаряче серце, пекучий темперамент — ось характерні риси ліричної героїні Цвєтаєвої, а разом з тим і її самої. Ці особливості характеру до й зберегти смак життя, незважаючи на розчарування і складності творчого шляху.
Лірична героїня Цвєтаєвої повністю відображає почуття і переживання самої Марини, так як поетеса спочатку принципово поставила знак рівності між собою і своєю ліричною героїнею. Виходячи з цього вірші Цвєтаєвої дуже особистісні. Цвєтаєва завжди вважала, що поет у своєму творчості повинен бути індивідуальний. З цього принцип: бути тільки самою собою, ні в чому не залежати ні від часу, ні від простору.
Уявити історію людства, його культуру неможливо без визначних пам’яток минулого — священних книг народів світу.
Веди — одна з найдавніших книг світу, пам’ятка давньої індійської літератури. Веди допомагають зрозуміти духовну культуру Індії
Та багатьох народів Азії, адже вони стали основою для створення різних релігійних і філософських учень: індуїзму, буддизму, брахманізму, джайнізму. Послідовники цих релігій вважають10, що веди мають божественне походження.
Веди складалися протягом тривалого часу, приблизно 500—700 років. Перші тексти були створені ще у ІІ тисячолітті до н. е. Веди об’єднали стародавні міфи, легенди, притчі, історичні хроніки, героїчні епоси, норми права, релігійні ритуали, що були створені давнім індійським народом.
У той давній час, коли створювалися веди, художня творчість ще не була відокремлена від інших видів духовної діяльності людини. Релігія, міфологія і мораль втілювалися у художні образи. Ці художні образи з часом набули власного значення, приваблюючи своєї красою й багатозначністю. Саме тому до текстів вед зверталися і звертаються митці різних країн світу, а веди стали не тільки пам’яткою релігійної культури, але й літератури.
Найяскравішою пам’яткою літератури є Біблія. У грецькій мові слово «бібліа» означає «книги». Але для багатьох поколінь людей різних народів це слово стало символом віри. Віруючі сприймають Біблію як суцільний текст Святого Письма, хоча книга ця складається з багатьох творів, створених у різні часи, різними авторами, на різних мовах. Найдавніші твори Біблії виникли ще у ХІІ столітті до н. е. Останні за часом творення з’явилися на початку нашої ери.