1. "Здорово, браток!". 2. "За что же ты, жизнь, меня так покалечила?". 3. "...пошёл на завод, выучился на слесаря". 4. "А тут вот она, война". 5. "Гляжу, детишки мои осиротелые в кучку сбились". 6. "...понял, что я...в плену у фашистов". 7. "А рука у тебя не разбита, а выбита была". 8. "Били за то, что ты — русский". 9. "...передо мной сидит полупьяный Мюллер". 10. "Наливает мне комендант третий стакан". 11. "Ты храбрый солдат". 12. "Недели две возил я своего майора". 13. "Для верности я его ещё раз стукнул". 14. "В плену я был, понятно?". 15. "...а на месте хатёнки — огромная яма". 16. "Твой сын, капитан Соколов, убит сегодня на батарее". 17. "Парнишка мой там сидит на крыльце". 18. "Я твой отец". 19. "Папка родненький!". 20. "Иной раз так схватит и прижмёт...".
Тема :Ключевой темой рассказа является проблематика проявления в человеке сострадательных и милосердных черт характера, раскрывающаяся на примере людского отношения к братьям нашим меньшим.
Тема: милосердие сострадание.
Идея: Изображая жизнь собаки, писатель заставляет людей задуматься над своими поступками, учит их человечности и состраданию.
Объяснение:
Проблематика :Писатель заставляет людей задумываться над последствиями своих поступков, учит их человечности, милосердному отношению к людям. Добро и зло — два противоположных понятия, две крайние позиции. Добро в словарях толкуется как положительное, хорошее, нравственное, достойное подражание, то, что не причиняет зла другим людям. Зло – нечто дурное, безнравственное, достойное осуждения.Отношение к животным является у Л. Андреева одним из критерием нравственности, а естественность и искренность в общении с ними детей противостоит душевной черствости и равнодушию взрослые. В погоне за удобствами, материальными ценностями люди забыли о самом важном: о добре, сострадании, милосердии.
Расказ со схожим смислом-рассказ Є. Гуцала "Лось"
Почуття, що сильніше за смерть
(за п'єсою Вільяма Шекспіра "Ромео та Джульетта")
Тема кохання — одна з вічних тем у літературі. Кожен письменник висвітлює її по-своєму, але є твори, що стали зразками розкриття цієї теми. Коли йдеться про кохання молодих людей з родин, що ворогують між собою, ми відразу згадуємо шекспірівських героїв — Ромео і Джульєтту.
Кохання Ромео і Джульетта, світле, чисте та жертовне, розквітло у часи феодальної ворожнечі. За тих умов воно було викликом усьому суспільству, без перебільшень його можна назвати навіть героїчним.
Роди Монтеккі та Капулетгі були непримиренними супротивниками, покоління за поколінням брало участь у боротьбі, коли раптом сама природа подарувала їхнім нащадкам несподіване диво: двоє зустрілися і покохали один одного. Тоді усі умовності, стара мораль, навіть небезпека виявилися неважливими. Саме таким і має бути справжнє кохання, саме в цьому і ховається його переможна сила.
Ллється кров, обставини змушують Ромео стати проти власної волі вбивцею, він вимушений тікати, взагалі усе темне та зле протистоїть цьому почуттю, усе ніби покликане заважати закоханим. Але Ромео здатен ризикнути життям лише заради того, щоб побачитися з Джульеттою, навмисне затягуючи зустріч. Джульєтта також ладна піти на ризик в ім'я кохання, приймаючи зілля, що до їй зімітувати власну смерть: лише так вона діставала змогу вирватися з павутиння умовностей і зовнішніх обставин.
Кохання має більшу цінність, ніж життя, на думку обох закоханих. Життя нічого не варте, якщо не можна бути разом.