Олени замерзли и начали от него быстро-быстро уходить. Он за ними следом идёт. Олени видят: не отстаёт Мороз, они быстро шли - шли, и побежали от него. Бегут - тепло им, остановятся - холодно.
Могучим источником творческого вдохновения Пушкина было чувство национальной гордости. Поэт гордился славной историей своей родины. «Гордиться славою своих предков не только можно, но и должно», — писал он. Воспитанный на «Истории государства Российского» Н. М. Карамзина, Пушкин во многих своих произведениях обращается к исторической теме. Одним из таких произведений писателя стала его повесть «Капитанская дочка», написанная в 1833—1836 годах. В это время Пушкина глубоко занимала проблема крестьянских бунтов. В Париже Июльская (1830) революция, в Новгороде вспыхнул бунт, в России началась эпидемия холеры, зрело всеобщее недовольство. Пушкин боится и не хочет этого всеобщего недовольства, «бесовства», безумия, бессмысленно пролитой крови, новой людской трагедии. Он обращается в XVIII веку, к восстанию под предводительством Емельяна Пугачева, изучает кровавый, беспощадный русский бунт, оценивая его как стихийное, разрушительное движение.
Так созрел замысел повести о Пугачеве, но писателя интересует не просто история, а прежде всего человек в истории. Из всех героев «Капитанской дочки» реально существовали только Пугачев со своими сподвижниками и государыня Екатерина. Однако, как и любой другой художник, Пушкин имеет право на художественный вымысел. И в результате в повести мы видим «поэтического» Пугачева, пушкинского Пугауева. Автор, раскрывая образ Емельяна Пугачева, показывает его в событиях и среди людей: крестьян, разбойников, беглых каторжников, солдат, офицеров-дворян. В повести нет привычного нам Пугачева-самозванца, раскольника и мошенника, малодушного и жестокого, властолюбивого человека. Есть Вожатый в жизни главного героя Петруши Гринева — недоросля, который только что вырвался из-под родительской опеки, есть талантливый, великодушный, умный мужик с русской человеческой душой. Но Пушкин не дает однозначной, только положительной оценки Пугачеву, ведь, несмотря ни на какие его положительные качества, он убийца, он самозванец. Этого нельзя было не показать в «новом» Пугачеве. Внутри пушкинского Пугачева идет постоянная борьба между «вешателем» и милующим, между преступником и кающимся грешником. Мечта его — освободить крестьян от барского гнета, от зависимости. Ради нее он и становится государем-самозванцем. Пушкинский Пугачев — это не выдуманный, а найденный писателем образ мужичьего царя, о котором все мечтали.
КОНАН ДОЙЛЬ АРТУР (1859-1930) Англійський письменник, ірландець за походженням. Найпопулярнішими книгами письменника є детективні історії про Шерлока Холмса та його друга доктора Ватсона: "Собака Баскервілів" (1901-1902), "Долина жахів" (1914-1915), "Пригоди Шерлока Холмса" (1892-1893). Шерлок Холмс став улюбленцем мільйонів читачів світу, а ім 'ям його називають тих, хто вміє розплутувати складні історії, відзначається високим інтелектом, знанням життя, прагненням до справедливості.. Конай Дойль створив науково-фантастичні романи: "Втрачений світ" (1912), "Отруєний пояс" (1913), "Маракотова безодня" (1929), декілька історичних досліджень.
Мій улюблений герой - Шерлок Холмс Шерлок Холмс - герой англійського письменника Артура Конан Дойля. Це мій улюблений літературний персонаж. Я захоплююся детективами і прочитав багато творів Агати Крісті, Едгара По, Жоржа Сіменона й інших письменників. Але самим добрим, розумним, талановитим для мене залишається Шерлок Холмс. Слава про нього проникла у всі куточки Англії, а потім про геніального детектива довідалися в усьому світі. Холмс виїжджає на розслідування до Ватикану, його до потрібна навіть могутнім монархам. Холмс у роботі використовує знаменитий дедуктивний метод. Він може за окремими деталями, за якимись дрібницями дати повну інформацію про людину, її характер і місце проживання. У Холмса є друг - доктор Ватсон. Багато що йому незрозуміле в рішеннях і висновках Холмса, і він постійно задає питання. Зовсім, як я: я так само, як і він, дивуюся словам і висновкам Шерлока Холмса. І Шерлок Холмс завжди терпляче, дохідливо пояснює те, що нам незрозуміле. Мені дуже подобається детективна історія "Собака Баскервілів", яка починається з того, що Шерлок Холмс буквально витягає з ціпка, забутого в його будинку відвідувачем, масу інформації. І коли з'являється власник ціпка, виявляється, що все, сказане Холмсом, - правда. Цього разу мова йде про прокляття, що нависло над родом Баскервілів. З давніх часів передається з покоління в покоління манускрипт, де написано: "Остерігайтеся виходити на болота в нічний час, коли сили зла панують безроздільно". Здавалося б, це легенда, казка, але мурашки пробігають по шкірі, коли чуєш крики нічних птахів на величезному болоті, подих і ричання величезного собаки, готового розтерзати живу людину. Страх відчувають усі, і тільки Шерлок Холмс знає, що робити. Він залишається спокійним, витриманим. Ні в які родові прокляття він не вірить, і його логіка і здоровий глузд зрештою перемагають. Я думаю, що Шерлок Холмс залишиться моїм улюбленим героєм на все життя. У ньому є всі риси, необхідні людині: він цікавий, безстрашний, переконливий, розумний. Таким хочу стати і я. Я не збираюся бути детективом, але упевнений, що людям будь-якої професії не завадили б такі якості.
Объяснение:
Олени замерзли и начали от него быстро-быстро уходить. Он за ними следом идёт. Олени видят: не отстаёт Мороз, они быстро шли - шли, и побежали от него. Бегут - тепло им, остановятся - холодно.