Стихотворение А. Ахматовой состоит из восьми строчек. Оно несет в себе сложное поэтическое настроение. Лирический герой радуется наступлению весны, видит ее особые приметы. В начале стихотворения изображаются конец февраля и начало марта. Луг, отдыхающий под плотным снегом.
Какие поэтические приемы использует автор? С какой целью?
– Луг «отдыхает» – олицетворение, «шумят» – олицетворение, деревья «весело – сухие» – метафора. Эти поэтические приемы позволяют поэту представить и луг, скрытый под снегом, и голые деревья, ожидающие наступление весны.
– Чем отличаются первое и второе четверостишия? Как удалось автору передать это?
– В первом четверостишии выражается настроение ожидания, поэтому при чтении этих строчек преобладает повествовательная интонация. Резкий перелом в настроении лирического героя становится заметным во втором четверостишии: и легкости своей дивится тело (глагол «дивится» – высоко – поэтическое) в сочетании с существительным «легкость» (от прилагательного «легкий» ) и нейтральным «тело» создают особое настроение умиротворения.
– Четыре строчки начинаются с союза «и» , играющего не только сочинительную, но и усилительную роль. Этот прием называется анафорой. Еще какие настроения рождаются в душе поэта?
– «И дома своего не узнаешь» – в значении «все обыденное воспринимается как новое» .
– В следующих двух строчках поэт продолжает развивать мысль, настроение, наметившиеся в начале второго четверостишия.
– Что еще волнует душу поэта?
– Знакомая песня, которая воспринимается им как новая.
– Какие слова выразить состояние души поэта? –
– «С волнением поешь» .
Для стихотворения характерна сдержанно-радостная интонации. Такая интонация определяет звучание многих стихотворений Анны Ахматовой. В этом своеобразие её восприятия мира, самобытность поэтического мира. Подведем итог. Итак, о чем же размышляет автор в своем стихотворении? Какое настроение оно передает? Каким чувством оно пронизано? Объясните значение выражений: отдыхает луг; ветер нежен и упруг; легкости своей дивится тело. Какую роль они играют? Что нового открыли вы для себя на уроке? Какие выводы сделали? Погасим свечу – символ поэзии. Надеюсь огонь, зажженный в ваших душах Ахматовой будет согревать вас всегда. Вы правы, она научила нас не сдаваться, жить по совести, не терять человеческого ни при каких обстоятельствах и видеть мир во всем его многообразии.
1.Тема этого стихотворения: Пробуждение природы и душы человека в первые вессение деньки
2.Идея этого стихотворения заключается в том что человек должен иногда идти в лес (или на улицу ну как тебе удобней) увидеть красоты пробуждаюшейся природы
3.Как только я прочитал(а) это стихотворение у меня сразу появились радостные эмоции которых я не испытывал(а) никогда раньше и сразу захотелось выйди на улицу и увидеть красоту природы
4.Во время чтение этого стихотворения я чувствовал(а) самые яркие краски но самыми
выделяюшемися стали зелёные, жёлтые, синие краски, они олецетворяли траву, солнца и небо.
5.В этом стихотворение герои и стали: луг, деревья, ветер.
6.Что такое тропы? Ну если пути то в комментариях напишу если нет тогда скажи я рил незнаю что такое тропы
7.Вывод можно сделать только один на улице ( или в лесу) нужно быть чаще чтобы увидеть всю красоту природы
ответ:Україна — "тихі води, ясні зорі" — завжди була для загарбників, сусідів і не сусідів ласим шматочком. Постійно частини її території потрапляли під чиюсь залежність, а після Переяславської угоди 1654 року вона взагалі поділилася надвоє. Одна частина, Лівобережна Україна, була під протекторатом Росії, а друга, Правобережна — Польщі.
Та завжди знаходилися сміливі люди, які прагнули до об'єднання, до збереження української державності. Довгий час це не вдавалося. І П. Куліш перший у літературі торкнувся теми козацьких часів, коли герої перенесли центр творчих зусиль із зовнішньої боротьби (політичної, релігійної, національної) на внутрішню боротьбу в Україні. Це дало можливість у новому світлі побачити природу козацьких війн і головні причини національного розбрату, національної трагедії.
У романі "Чорна рада" ми бачимо представників різних поглядів на соборність та незалежність України. В образі Сомка, наприклад, автор відобразив свій ідеал гетьмана, освіченого, талановитого, розумного, здатного сильною рукою об'єднати всі землі України в самостійну державу, рівну серед інших європейських держав. Для цього, на думку героя, потрібно було утвердити старшинське панування, тримати в покорі голоту, встановити міжкласовий мир, піднести культуру й освіту. Але влада так просто до рук не дається. Для цього потрібні і хитрість, і дипломатія, і особливо — вміння згуртувати навколо себе однодумців (а Сомка зрадили три його полковники, у яких він був упевнений), а також подумати про полегшення становища трудового народу, встановлення хоч якихось елементів соціальної справедливості. Цього всього не було, на жаль, у славного наказного гетьмана, і він програв, поплатившись життям за ідею.
Дивіться також
"Чорна рада" (повний текст)
"Чорна рада" (скорочено)
Який факт із життя письменника став поштовхом до написання роману "Чорна рада"? (та інші запитання)
Біографія Пантелеймона Куліша
Гине і палкий прихильник об'єднання розрізнених частин України, встановлення автономної республіки та утвердження міцної гетьманської влади полковник-піп Шрам. Його патріотизм дивним чином поєднувався зі зверхнім ставленням до "черні" та запорожців, а це, у свою чергу,— з проповіддю класового миру. Про який же мир може йти мова, коли трудовий народ у результаті виборів та воєн не одержить нічого, крім нового тиску з боку старшини?
Іван Брюховецький зумів привернути до себе всіх, на кого йому можна було опертися для здобуття гетьманства — і запорожців, і простий люд, і російських бояр. Перших підкупив викраденим із гетьманської скарбниці сріблом, простим поводженням, підтримкою козацьких звичаїв; другим обіцяв різні права й пільги, полегшення становища; третім просто дав хабаря. Мети своєї добився, став гетьманом, але зовсім не задля ідеї соборності та незалежності України, а для власного звеличення та збагачення.
І простий народ, і запорожці, і козацька старшина, як уже часто бувало, виявилися занадто довірливими до фальшивих обіцянок претендента на булаву та російського царського уряду. В епоху Іванця посилилися кривавий розбрат, тиск північних сусідів та гніт підневільного народу, який втратив усі права, здобуті у визвольній війні проти польської шляхти.
Отже, талановитий письменник у яскравій художній формі довів і сучасникам, і нащадкам, що ідея соборності та незалежності України існувала давно і не була (і не могла бути!) здійснена через неправильний вибір керівників, політичних діячів та союзників, через надмірну довірливість та роз'єднаність.
Объяснение: