Леся Українка з особливим теплом згадувала своє дитинство. З ранніх років письменниця славилась особливим світовідчуттям, трепетно ставилась до природи, розуміла, що є добром, а що злом. Дитинство Лесі не було безхмарним, адже його затьмарювала тяжка хвороба.
Дівчинка була терплячою, про що і розповідається у творі "Як дитиною, бувало...": "Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась". У творі "Мрії" Леся Українка згадує себе маленьку та ділиться з читачами найсокровеннішим - своїми мріями та фантазіями. Письменниця стверджує: "Я любила вік лицарства". Світ дитинства Лесі Українки добрий, світлий та неповторний. (Не з интернета)
Объяснение:
бежин луг
Объяснение:
герои:
Автор,мальчики-Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня.
В рассказе "Бежин луг" рассказывается об авторе,который заблудился во время охоты и попросился переночевать возле костра,с мальчиками,которые вышли с лошадьми в ночное.Их звали Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня.
Автор, притворившись спящим,стал слушать их разговор.Илюша рассказывал, как он с друзьями ночевал на фабрике...Так они разговаривали о домовых,утопленниках,призраках,как вдруг собаки залаяли и убежали.Павлуша кинулся вдогонку и вскоре вернул их,сказав что они почуяли волка.
Потом чуть чуть они начали разговор о леших и водяных...
Очень символично то,что в том же году Павлуша умер,упав с лошади.
Відповідь:
Коли Дон Кіхот був у полі, він згадав, що він не буде лицарем, поки його не було висвячено на рицаря
Посвятив Дон Кіхота хазяїн заїжджого двору, в якому Дон Кіхот сторожував.
Всі оточуючі сприймали це посвячення зі сміхом, а Дон Кіхот максимально вважав себе справжнім лицарем, як у романах.
Дон Кіхот намагається діяти по лицарські, щоб стати знаменитим, почесним лицарем. У його голові він робить справді лицарські справи, але насправді він неспроможній здраво мислити, тому деякі дії зовсім безглузді.
Пояснення: