Капитаны, оказывающиеся в рассказах Житкова на поверку героями, - это люди с обостренным чувством чести, мастера, преданные своему искусству. Вот капитан парохода "Пушкин" Николай Исаевич Стратонов. Для него - и для Житкова - настоящий капитан и корабль - одно. В эти минуты опасности капитан весь напряжен, он сам превратился в одно огромное ухо. И не гибели он боится, а бесчестья: погибнут вверенные ему люди, погибнет пароход - это тень на его мастерстве.. . "Каждый капитан, приняв судно, чувствует, что в нем, в этом судне, его честь и жизнь.. , -объясняет Житков в статье "Храбрость". - И в капитане это крепко завинчено, и всякий моряк это знает, как только вступает на судно: капитан и судно - одно". Николай Исаич за ночь поседел - но не от страха. Страха не было. Дух его был стоек: он был "подперт" любовью к своему делу, к своему судну, ответственностью за судно и людей. Стратонов был мастером кораблевождения и чувствовал силу прилива, чувствовал расстояние от днища корабля до вершины морских гор - слышал то, чего не слышали другие. Кое-кто из команды собирался уже оставить пароход, перекочевать ради безопасности на лед - а капитан твердо приказывал держать полный пар, "ухо было все внизу, там, у дна, где должны царапнуть камни", и, когда пять минут не было подводного скрежета, сменил кольт на секстант и спокойно вышел на мостик. Он владел собою, обладал огромным мастерством - и судно, в котором его честь и жизнь.. . "А утром стал бриться и увидал, что виски седые".
Гуллівер - невтомний мандрівник , а розповіді про незвичайні подорожі та пригоди ми читаємо завжди з великим інтересом.Багато чого приваблює нас і в характері Гуллівера . Мені подобаються його цілеспрямованість , бажання вчитися , пізнавати світ. Всі гроші , які надсилав йому батько під час навчання , Гуллівер витрачав на вивчення навігації та різних галузей математики. Ці науки завжди могли стати в нагоді в подорожах , про які він мріяв. Вирішивши стати моряком , Гуллівер зробив декілька подорожей в Ост- і Вест- Індію. Йдучи у плавання , він завжди запасався великою кількістю книг і весь вільний час присвячував читанню . Висаджуючись на берег , він знайомився з звичаями тубільців , вивчав їхню мову.В одне з таких подорожей судно , на якому плив Гуллівер , зазнало аварії , і наш герой опинився в полоні у ліліпутів , жителів незвичайною і казкової країни . Він міг легко і просто впоратися з ліліпутами : вони були такі малі й беззахисні , а у нього була зброя - пістолет і шабля. Але Гуллівер - людина, яка ніколи не заподіє біль того , хто слабший , і цим він викликає у мене повагу.
А) Какая была рыба?
Б) незнаю
В) Что сделала она в конце произведения?
Хаха)))°_°