Головний герой повісті ” Шинель ” – яскравий приклад ” маленької людини “. Символічним є його ім’я та прізвище – Акакій Акакійович Башмачкін. Ім’я Акакій має значення ” незлобливий “, а прізвище Башмачкін вказує, що герой походить з нічим не примітного роду. Зовнішність Акакія невиразна, без особливих прикмет, а ім’я викликає насмішку із сторони колег.
Сфера інтересів героя обмежена. Єдине до чого викликає в нього виявляється схильність – це переписування документів на роботі.
Він працює дрібним чиновником, але не намагається досягти чогось більшого. Високі чиновники незважають на нього, а колеги – насміхаються. Акакій не захищається від глузувань колег, а лише тоді, коли хтось заважає виконувати роботу, він просить залишити його.
Акакій Акакійович покірно несе важкий хрест свого сірого існування. Він не помічає у своєму житті нічого поганого, йому подобається так жити, хоча це життям важко назвати. Башмачкін не чинить опору людям, які з нього глузують та знущаються.
Лише в кінці герой твору вирішив помститись за свої страждання. Та й то в образі привиду. Він лякає багатих людей, вимагаючи віддати йому шинель.
Упродовж усього твору Гоголь показує всю трагічність існування ” маленької людини.
В повести Л. Толстого «Кавказский пленник» описана жизнь горцев, русских военных и природа Кавказа. Главным героем повести является русский офицер Жилин, который попадает в плен к горцам, вместе со своим однополчанином Костылиным. Будучи очень смелым человеком , Жилин не соглашается с положением пленника, несмотря даже на то, что горцы уважали его за умелые руки, и совершает бегство, которое оказывается неудачным. Жилин не бросает своего друга и, несмотря на то, что Костылин тяжелее него, убегая от татар, несет его на себе. Даже после неудачного побега Жилин не останавливается, и совершает побег снова и достигает своей цели, добирается до русских. В повести, кроме Жилина, теплые чувства вызывает татарская девочка Дина, которая имеет чувство сострадания. Дина, не испытавшая родительской любви, постоянно одна. Почувствовав доброту Жилина она, несмотря на большой риск, кормила пленников и и сбежать. Дина как и Жилин желает людям делать только добро. Костылин - слабовольный человек. Эти черты сразу Он бросил русских офицеров, когда на них напали татары, испугавшись за свою жизнь просит у родных , в виде выкупа. Долго не решается на побег, а при побеге постоянно причитает о том, что у него нет сил бежать. Костылин очень труслив и поэтому не совершает повторный побег с Жилиным. Татары изображены злыми, жестокими людьми. Они ненавидят людей другой национальности, писатель сравнивает их с «волками». Татары – воины, для них война с другими людьми дело чести. В своей повести Л.Н.Толстой всем поколениям дал урок, который должны люди знать и никогда не забывать – это доброта, справедливость и любовь.
Всеволод Нестайко - выдающийся детский писатель, произведения которого известны в Украине и в мире. Повесть «Тореадоры из Васюковки» является очень интересной, в ней рассказывается о приключениях двух сообразительных и веселых ребят. Произведение «Тореадоры из Васюковки» - по своему жанру приключенческая повесть. Приключенческая литература имеет определенные особенности, которые отличают ее от других. В центре внимания читателя находится, как правило, острый сюжет, события постоянно развиваются, обстоятельства быстро изменяются. Приключенческая повесть - это прозаическое произведение, объемом меньшим чем роман. Приключенческие произведения очень популярны в зарубежной литературе, всем нам известны произведения А. Дюма, рассказ о приключениях Робинзона Крузо и прочие. Отдельную часть приключенческой литературы составляют произведения для детей. В них сюжет не такой напряженный, тем не менее, чрезвычайно насыщенный событиями, герои по обыкновению отмечаются изобретательностью, активностью и жизнерадостностью.
Мне очень понравилась повесть В. Нестайко «Тореадоры из Васюковки». Приключения ребят Явы и Павлуши вызывают восхищение, их изобретательность поражает. Ребята всегда имеют множество новых идей, эти идеи интересные и оригинальные. Правда, иногда мысли Явы и Павлуши воплощается в жизнь немного не так, как планируют ребята, тогда ребят ругают, а иногда и наказывают. Тем не менее, родные и друзья любят их, несмотря на их истории и «изобретения
Тема твору "Шинель", — це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину (посади). Головний персонаж твору — Акакій Акакійович Башмачкін. Підкреслюючи типовість життєвих доль "маленьких людей", Гоголь навмисно дає нам непевні характеристики Акакія Акакійовича: в "одному департаменті", "один чиновник", "трохи рябуватий", "трохи рудуватий" влаштувався на службу, і "цього ніхто не міг пригадати". Його життя вже запрограмоване чиновницькою ієрархічністю стосунків у суспільстві. Чиновник щоденно ходить на службу, ретельно переписує папери. Здається, сам автор вражений тим, що духовний світ Башмачкіна настільки обмежений, — чиновник бачить сенс свого існування в переписуванні літер. Він з приємністю пригадує день, що минув, сподівається на завтрашній, зворушено посміхається. І коли Гоголь повідомляє читачеві про низький чин свого героя ("вічний титулярний радник"), то цим ніби визначає фатальність усіх подій, що будуть пов'язані з життям цієї людини.
Та ось у житті "маленької людини" з'являється мрія: придбання нової шинелі. Ця мрія настільки захопила героя, що він ладен терпіти від колег і насмішки, і образи. У всьому відмовляє собі Башмачкін, щоб накопити грошей на омріяну річ. І ось нарешті шинель у нього в руках — яка безмежна радість! Та щастя чиновника було недовговічним: шинель украли. Це стало справжньою трагедією для Акакія Акакійовича. Куди тільки він не звертався за до усюди зустрічав лише байдужість, зневагу й крик, бо своїм виглядом "маленької людини" він створював враження жалюгідного створіння. Наляканий прийомом у "високої особи", Башмачкін захворів і помер: "І Петербург залишився без Акакія Акакійовича, нібито в ньому його ніколи й не було. Щезла і зникла істота, ніким не захищена, нікому не дорога, ні для кого не цікава, що навіть не привернула увагу і природознавця, який не пропускає нагоди посадити на шпильку звичайну муху та роздивитися її в мікроскоп..."Чи випадково Гоголь назвав Башмачкіна Акакієм? Напевно, що ні, бо в перекладі з грецької ім'я Акакій означає "незлобливий". Зважаючи на те, що таким самим є і батьківське ім'я, можна вважати, що автор ніби подвійно підкреслює характеристику персонажа, акцентуючи увагу на його непротивленні злу. Фраза головного героя "Облиште мене, для чого ви мене ображаєте?" створює сумне враження, Башмачкін не міг протистояти нахабству й брутальності в реальному житті. Протест його виявляється після смерті — таким фантастичним прийомом Гоголь скористався, щоб привернути увагу знов-таки не стільки до Акакія Акакійовича, як до тих, хто має високий чин — до "високих осіб". Мрець в образі чиновника з'являється вночі в місті й здирає шинелі, незважаючи ні на чин, ні на звання. Зрештою, нічний привид знайшов "високу особу", здер із генерала шинель і відтоді перестав з'являтися. Таким чином, автор ніби відновлює справедливість. Однак його задум був набагато глибшим: він застерігає людей від того, щоб чин не робив безликими особами людей в суспільстві, бо від цього втрачається набагато більше — втрачається особистісна цінність, лишається машкара, що приховує і порухи душі, і мрії, і гідні вчинки. Фінальна частина — це своєрідне застереження для "сильних світу цього". Можна твердити, що подібні стосунки в суспільстві й сьогодні зустрічаються не рідко, — розмова гоголівського генерала з нижчим за рангом, що звелася до трьох фраз: "як ви посміли? чи знаєте, з ким розмовляєте? ви розумієте, хто стоїть перед вами?" може бути почута і в наш час від деяких пихатих можновладців.
"Гоголя мучило те, що Росія віддалась духам зла й неправди, що скрізь повно фізіономій і пик, і важко знайти в ній людину... Його пригнічувало зло, він ніде не міг віднайти добро, не бачив образу людини", — зазначає М. Бердяев. Саме в такому пошукові й з'явився твір "Шинель", який вважається неперевершеним і щодо письменницької майстерності, і щодо вибору теми та засобів творення образів.
Объяснение: