М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
LRM999919
LRM999919
06.10.2020 13:58 •  Литература

НАПИСАТЬ ТВІР ПРО Полліану
Вступ--> Осн. частина--> Висновок.
До ть по людські

👇
Открыть все ответы
Ответ:
agharkova2014
agharkova2014
06.10.2020
Судьба человека, Шолохов.
Тихий Дон, он же.
Война и Мир, Толстой.
Хождение по мукам, он же.
Мать, Горький.
Рассказы Джека Лондона. (Мартин Иден, Белый Клык и др. )
Дубровский, Пушкин.
Дар, Набоков (с поправками) .
Унесённые ветром, Маргарет Митчелл.
Старик и море, Хэмингуэй.
Триумфальная арка (и другие романы) , Ремарк.
Как закалялась сталь, Островский.
Два капитана, Каверин.
Над кукушкиным гнездом, Кизи.
Полковнику никто не пишет, Маркес.
Чума, Камю.
Овод, Войнич.
Моби Дик, Мелвилл.
Завтра была война, Васильев.
А зори здесь тихие, Васильев.
Степной волк, Гессе.
Трилогия желания, Драйзер.
Крестный отец, Пьюзо.
Повесть о настоящем человеке, Полевой.
Троечарствие, Гуанчжун (и 4 классических китайских романа) .
Искусство войны, Сунь Цзы.
Ярмарка тщеславия, Теккеррей.
Николай Николаевич, Алешковский.
Театр, Моэм.
Атлант расправил плечи, Рэнд, но скучно.
Так говорил Заратустра, Ницше.
Сумерки идолов, он же.
451 по фаренгайту, Бредбери.

ЧЕМ МОГЛА
4,5(2 оценок)
Ответ:
MoLLoM
MoLLoM
06.10.2020

Нашому народові завжди були притаманні чуйність, доброта, милосердя. Вважалося цілком закономірним і природним до нещасному, знедоленому, дати притулок бездомному, поділитися з голодним шматком хліба, захистити скривдженого, немічного або старого. У житті людей необхідні чуйність, доброта, і не тільки для тих, хто її потребує, а і для тих, хто нею ділиться. До людині може навіть добре слово.

Виховати порядних, добрих дітей намагається кожна родина. Так само виховував і свого племінника Климка, що залишився сиротою, дядько Кирило, виховував, як рідного сина. Він його пестив, любив, привозив гостинці з кожного рейсу. Привчав до самостійності, стежив за шкільним навчанням. І зі свого боку Климко відплачував своєю турботою та любов’ю. Він прибирав, міг приготувати їжу. Климко був наділений багатьма гарними рисами характеру: був чуйний, організований, турботливий.

Коли на початку війни гине його дядько, хлопчик залишається зовсім один, без рідних і даху над головою. Щоб не обтяжувати чуже життя, він ні до кого не йде жити. Та Климко не тільки влаштовує себе, а ще й відповідає за життя своєї улюбленої вчительки, яка залишилася з немовлям на руках. Йому боляче дивитися на те, що вчителька замість молока годує маленьку донечку чаєм, бо не має можливості купити їжу. І тому Климко приймає рішення відправитися за 200 кілометрів у Слов’янськ за сіллю для того, щоб виміняти її на їжу, яка потрібна і його другу, а найголовніше, щоб мати можливість придбати молоко для дитинки своєї вчительки.

Але не всі люди прагнуть до одне одному в горі, є й такі, хто намагається нажитися на чужому нещасті. Зустрілися такі й Климку — це Бородань, який намагається купити плаття вчительки за безцінь, Бочончиха, яка не поділиться і навіть сухарем, а також ворожка та поліцаї. Та все одно добрих людей на світі більше.

Климко подолав шлях аж до Слов’янська, голодний та босий. А там він на ринку врятував дівчину під час облоги, назвавшись її братом. Хлопчик не зміг би вчинити по-іншому, бо він був милосердним і думав більше про інших ніж про себе. Навіть коли Климко був у тітки Марини, яка його лікувала в гарячці і потім хотіла залишити у себе, сміливий та самовідданий хлопчик не погодився, бо відчував відповідальність за життя близьких йому людей.

Після важких випробувань, після небезпечної дороги Климко повертався назад з дорогоцінною сіллю. Він, незважаючи на небезпеку, показав, куди тікати радянському полоненому воїну. І саме тут його наздогнала черга з німецького автомата. Хлопчик гине, не дійшовши до друга та вчительки усього декілька сотень метрів.

Климко постає людиною, яка в першу чергу дбає про інших, а не про себе. Не замислюючись йти на самопожертву, заради людей чинити героїчні вчинки, на які здатен не кожен, зовсім не обов’язково, але виявляти порядність і чуйність, чинити добро — це те, до чого повинна прагнути кожна людина.

4,7(3 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ