Провідний мотив: зображення справжньої суті російського імперського режиму.
Головні ідеї “Сон”: засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії, вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів.
Композиція “Сон”
Поема орієнтовно розмежовується на такі частини:
пролог;
покріпачена Україна;
сибірські нетрі;
самодержавний Петербург;
прийом у царських палатах;
видіння над Невою;
вранішня столиця;
другий прийом у палатах.
Сюжет “Сон”
Експозиція: пролог, в якому Шевченко роздумує над тим, що у кожної людини своя доля; зображення соціальних й моральних гріхів, які процвітають в країні.
Зав’язка: п’яний ліричний герой лаштується до сну і врешті-решт летить до неба.
Кульмінація: сатирично висміюються кати і грабіжники народу.
Розв’язка: «Не здивуйте, / Брати любі, милі, / Що не своє розказав вам, / А те, що приснилось».
Про твір: авторський підзаголовок твору — комедія — указує не стільки на його жанр, стільки на б відображення дійсності в ньому.
У поемі «Сон» Т. Шевченко вдається до форми сну. Саме такий композиційний прийом (подорож уві сні) дав можливість авторові у відносно невеликому творі зобразити широку панораму життя в тогочасній Росії. В основі композиції поеми чотири частини: вступ і три частини — зображення України, Сибіру й Петербурга.
Перші два рядки вступу звучать іронічно: «У всякого своя доля, І свій шлях широкий», але те, що це іронія, стає зрозуміло читачеві з наступних рядків
Розвиток подій: зображуються картини життя у часи, коли простий люд був покріпачений самодержавством.
Платонов. Казачий атаман. Именно он сопровождает императора Александра Павловича во время поездки в Англию. В отличие от императора, Платонов показан нам как патриот своей страны. Он уверен, что русские мастера смогут сделать вещь более удивительную, чемтанцующая блоха. Именно он разоблачает англичан, когда отворачивает замок у английского писталета и видит там надпись с именем русского мастера. Из-за своего прямодушия Платонов теряет хорошее расположение Николая Павловича. Примечательно то, что Платонов не признает личного достоинства людей, зависящих от него. Побои и угрозы он считает лучшим влияния на людей. Платонов оказывается единственным человеком, который попытался заболевшему Левше вернуться в Россию «Объездил он все страны и везде через свою ласковость всегда имел самые междоусобные разговоры со всякими людьми». «…Мы, русские, со своим значением никуда не годимся». «Государь на все это радуется». «Государь взглянул на пистолю и наглядеться не может». «Зачем ты их очень сконфузил, мне их теперь очень жалко». не порть мне политики». «Вы есть первые мастера на всем свете, и мои люди супротив вас сделать ничего не могут». «Государь так соображал, что англичанам нет равных в искусстве
Платонов. Казачий атаман. Именно он сопровождает императора Александра Павловича во время поездки в Англию. В отличие от императора, Платонов показан нам как патриот своей страны. Он уверен, что русские мастера смогут сделать вещь более удивительную, чемтанцующая блоха. Именно он разоблачает англичан, когда отворачивает замок у английского писталета и видит там надпись с именем русского мастера. Из-за своего прямодушия Платонов теряет хорошее расположение Николая Павловича. Примечательно то, что Платонов не признает личного достоинства людей, зависящих от него. Побои и угрозы он считает лучшим влияния на людей. Платонов оказывается единственным человеком, который попытался заболевшему Левше вернуться в Россию. «Объездил он все страны и везде через свою ласковость всегда имел самые междоусобные разговоры со всякими людьми». «…Мы, русские, со своим значением никуда не годимся». «Государь на все это радуется». «Государь взглянул на пистолю и наглядеться не может». «Зачем ты их очень сконфузил, мне их теперь очень жалко». не порть мне политики». «Вы есть первые мастера на всем свете, и мои люди супротив вас сделать ничего не могут». «Государь так соображал, что англичанам нет равных в искусстве
Жанр: сатирична поема (політична сатира).
Провідний мотив: зображення справжньої суті російського імперського режиму.
Головні ідеї “Сон”: засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії, вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів.
Композиція “Сон”
Поема орієнтовно розмежовується на такі частини:
пролог;
покріпачена Україна;
сибірські нетрі;
самодержавний Петербург;
прийом у царських палатах;
видіння над Невою;
вранішня столиця;
другий прийом у палатах.
Сюжет “Сон”
Експозиція: пролог, в якому Шевченко роздумує над тим, що у кожної людини своя доля; зображення соціальних й моральних гріхів, які процвітають в країні.
Зав’язка: п’яний ліричний герой лаштується до сну і врешті-решт летить до неба.
Кульмінація: сатирично висміюються кати і грабіжники народу.
Розв’язка: «Не здивуйте, / Брати любі, милі, / Що не своє розказав вам, / А те, що приснилось».
Про твір: авторський підзаголовок твору — комедія — указує не стільки на його жанр, стільки на б відображення дійсності в ньому.
У поемі «Сон» Т. Шевченко вдається до форми сну. Саме такий композиційний прийом (подорож уві сні) дав можливість авторові у відносно невеликому творі зобразити широку панораму життя в тогочасній Росії. В основі композиції поеми чотири частини: вступ і три частини — зображення України, Сибіру й Петербурга.
Перші два рядки вступу звучать іронічно: «У всякого своя доля, І свій шлях широкий», але те, що це іронія, стає зрозуміло читачеві з наступних рядків
Розвиток подій: зображуються картини життя у часи, коли простий люд був покріпачений самодержавством.