Повість-казка Олександра Гріна "Пурпурові вітрила" - це справжній гімн мріям, надії та силі справжнього кохання. Головні герої - Ассоль та Артур Грей - справжні романтики. Вони завзято мріють, ніколи не втрачають надії та віри у те, що їхні мрії здійсняться - навіть тоді, коли, здається, все проти них.
Над Ассоль через її мрію глузують жителі міста, вважають її за дурну. Але дівчина не звертає уваги на недоброзичливість оточуючих. Вона мріє - і її мрія здійснюється. Артуру Грею теж довелося долати неабиякі перешкоди на шляху до здійснення його мрії, але він вистояв і досяг своєї мети. Це йому вдалося завдяки терпінню, наполегливості та вірі в себе і свою мрію.
Звісно, у реальному житті не всі мрії здійснюються. Але це не означає, що мріяти не треба. Навпаки: мрія надає людині крила, підносить її над буденністю життя. І тоді навіть найфантастичніша мрія може здійснитися - як у повісті Олександра Гріна "Пурпурові вітрила".
"Иртыш" М.Алимбаев
До чего ж хороша
Предрассветная тишь!..
Через степь не спеша
Катит волны Иртыш.
А над ним, чуть клубясь,
Ходит сизый туман...
Катит волны Иртыш -
Щедрый наш великан.
Хочет он, чтобы жизнь
На его берегах
Поднялась во весь рост
И цвела бы в веках...
Знает он, как земле
Его воды нужны:
Для лесов, для лугов,
Для хлебов целины.
Величав и могуч,
Он уверен в себе
И в своей, вместе с нами,
Счастливой судьбе!
Иртыш в произведении назван щедрым великаном. Это могучая и полноводная река питает водой степную целину с ее пшнями и садами, поит луга и леса. Из него отволится вода в оросительные каналы, водохранилища, озера, где разводят рыбу. Сила Иртыша используется на нескольких ГЭС (гидро-электростанциях), которые называются Иртышский каскад.