Ромео та Джульєтта вірили і знали, що їхнє кохання вічне, і смерть не була для них завадою, а єдиним виходом до щастя та спокою, адже тільки так вони могли бути разом. І закохані не помилилися. Їхнє кохання живе і стало натхненням для кожного, прикладом того , що кожен повинен цінувати можливість бути поруч з коханою людиною та дарувати їй кохання без думок, що оточуючий світ може стати завадою на шляху до щастя.
Ці герої кохали найвеличнішим коханням, подарувавши одне одному своє життя. Дивлячись на них, ми повинні розуміти, що кохання потрібно дарувати тим, кому воно належить по праву.
Ромео та Джульєтта вічні. На сторінках і у серцях. І в майбутньому вони будуть нагадувати нам про те, яким повинне бути справжнє кохання…
Как то раз он пошёл гулять и с ним случилась вот такая забавная история... Идёт он по улице, смотрит по сторонам, вдруг отпрыгнул назад и кричит:"Ой, ой, ой". Прохожие проходят смотрят на мальчика, дивятся - чего этот малой так испугался? Один прохожий подошёл к мальчику, и спрашивает его:"Мальчик,мальчик ты чего кричишь? Испугался чего?" А мальчик только пальцем тычит. Увидил прохожий и расхохотался:"Мальчик ха ха ха ты чего птичку то пугаешь? Она больше тебя испугалась." Мальчик смотрит и правда птичка. Маленькая такая, оранжевая. И мальчик сам расхохотался. Посмотрел,посмотрел на птичку да и пошёл домой. После этого у мальчика было ещё много других приключений и он навсегда перестал бояться.
Демьянова уха. Выражение употребляется в значении: насильное чрезмерное угощение, вопреки желанию угощаемого; 2 Вариант :
Демьянова уха Если вас потчуют супом или ещё чем, чего вы в данный момент не желаете, можете смело называть это угощение "Демьяновой ухой" по названию хлёсткой басни Ивана Андреевича Крылова. Как-то в июне 1813 года Крылов присутствовал на заседании литературного общества "Беседы любителей русского слова", где один из авторов утомительно читал длиннющую нудную пьесу и баснописцу пришлось выслушать её до конца. После чего знаменитого гостя попросили прочитать какую-нибудь басню. Крылов встал и с чувством исполнил только что сочиненную "Демьянову уху". Описанная в ней ситуация столь идеально подходила к событиям вечера, что заставила почтенное собрание взрываться хохотом после каждой фразы.
Відповідь:
Ромео та Джульєтта вірили і знали, що їхнє кохання вічне, і смерть не була для них завадою, а єдиним виходом до щастя та спокою, адже тільки так вони могли бути разом. І закохані не помилилися. Їхнє кохання живе і стало натхненням для кожного, прикладом того , що кожен повинен цінувати можливість бути поруч з коханою людиною та дарувати їй кохання без думок, що оточуючий світ може стати завадою на шляху до щастя.
Ці герої кохали найвеличнішим коханням, подарувавши одне одному своє життя. Дивлячись на них, ми повинні розуміти, що кохання потрібно дарувати тим, кому воно належить по праву.
Ромео та Джульєтта вічні. На сторінках і у серцях. І в майбутньому вони будуть нагадувати нам про те, яким повинне бути справжнє кохання…
Пояснення: