Задание. Тест по произведению Д.Фонвизина «Недоросль». ( ) 1. Основные признаки
классицистической пьесы, присущие
комедии «Недоросль»:
А) Фантастическое место действия;
исключительные, выдающиеся герои.
Б) Единство места, действия и времени;
четкое деление персонажей на
отрицательных и положительных.
В) События пьесы длятся несколько лет,
герои списаны с реальных исторических
персонажей.
Г) Обширная география происходящих
событий; типичные, шаблонные герои.
6. Почему Простаковы не прочли
письмо Стародума сразу?
А) Они были неграмотные.
Б) Считали, что читать чужие письма
некультурно.
В) Письмо было написано неразборчивым
почерком.
Г) Софья быстро его спрятала.
2. Основная идею произведения
«Недоросль».
А) Любовь преодолеть любые
трудности.
Б) Главным в жизни является борьба за
богатство.
В) Осуждение нравов современной
автору молодежи.
Г) Осуждение глупости,
безнравственности, злонравия и
невоспитанности старого дворянства.
7. Почему Простакова захотела выдать
Митрофана за Софью?
А) Простакова полюбила Софью, как дочь,
и хотела, чтобы девушка стала частью
семьи.
Б) Софья получила приглашение из СанктПетербургского университета, куда
Простакова не захотела ее отпустить.
В) Простакова передумала отдавать
Софью замуж за грубого Скотинина, так
как переживала за ее судьбу.
Г) Софья стала наследницей большого
состояния.
3. ПроблемА комедии «Недоросль»
А) Проблема своеволия чиновников.
Б) Конфликт выдающейся талантливой
личности и общества.
В) Отсталость традиционного
воспитания провинциальных дворян.
Г) Проблема неравного брака.
8. Кто из учителей обучал Митрофана
премудростям светской жизни?
А) Кутейкин
Б) Правдин
В) Вральман
Г) Цыфиркин4. Почему Митрофана называют
«Недорослем»?
А) Юноше всего 16 лет, он самый
юный персонаж пьесы.
Б) Митрофан необразован, не достиг
совершеннолетия и не поступил еще
на государственную службу.
В) У юноши очень маленький рост.
Г) Митрофан еще «не дорос» до
государственной службы и женитьбы.
9. Почему Софья и Милон длительное
время не виделись?
А) Милон был отправлен на службу в
Сибирь
Б) Софья пребывала и обучалась в
пансионе для благородных девиц
В) Софью отправили к дальним
родственникам
Г) Милон думал, что Софья умерла.
5. Как Софья попала к Простаковым?
А) Простаковы являются дальними
родственниками семьи Софьи, поэтому
после смерти ее родителей взяли
девушку на попечение.
Б) Софья дочерью Простакова.
В) К Простаковым Софью несколько лет
назад привез Стародум, чтобы девушка
ни в чем не нуждалась в его отсутствие.
Г) Софья сама попросилась на службу к
Простаковым.
10. Зачем Правдин приехал в имение
Простаковых?
А) Разобраться с бесчинствами и
жестокостью хозяев по отношению к
крестьянам.
Б) Забрать Софью.
В) Выкупить деревню у Простаковых.
Г) Оказался в имении случайно,
направляясь в соседний город по своим
делам
У багатьох своїх поезіях торкається Тарас Шевченко і теми рідної природи, яку надзвичайно любив і завжди опоетизовував.
Наприклад, у поезії «Над Дніпровою сагою» природа у поета оживає, набуває людських рис. Старий явір стоїть понад берегом Дніпра й журиться, що назавжди залишиться без вірної дружини, так і посивіє в самотині. Як відомо, дерева сивіти не можуть, так само, як і журитися, але Тарас Шевченко надає явору такого вміння. Ялинка з калиною змальовані в образі молодих, гнучких дівчаток, які сміються та співають, повбирані квіточками.
Неодноразово поет звертався до описів природи тоді, коли хотів підкреслити ту чи іншу атмосферу. Наприклад, поезія «Причинна» починається описом бурі, і це настроює читача на щось небезпечне, грізне, трагічне. Опис бурі надзвичайно майстерний. Могутній Дніпро реве та стогне від поривів сердитого вітру. Місяць зблід, колихаю- чись між хмарами, наче човен на синіх хвилях. Чутно крик сичів та скрип ясеня.
Коли читаєш опис бурі, стає моторошно, настільки реалістично змальовано її поетом.
Чудові картини природи автор змальовує і в поемі «Княжна». Із замилуванням оспівує поет вечірню зорю, з якою він веде розмову. Перед читачем постає картина, де в тихому Дніпрі купається сонечко, яке заходить за обрій. Постає веселка, перекинута через річку. Постають тихі, розкішні дерева, що миють свої віти у хвилях Дніпра.
Отже, картини рідної природи були невід’ємною частиною творчості Тараса Григоровича Шевченка, і ці природні описи вдавалися йому надзвичайно.
II варіант
Ім’я Тараса Григоровича Шевченка відомо у нашій країні всім — і маленьким, і дорослим. Це один з найвидатніших поетів України. Його вірші ми вивчаємо в школі, багато з них покладено на музику. У своїх творах Шевченко писав про любов до Батьківщини, про козацьку долю, про пригнічення кріпаків і сваволю панів, про людську радість та горе. В багатьох віршах поет оспівує красу рідного краю.
З великим ліризмом малює поет знайомі з дитинства картини: безкрайні степи, осяяні сонцем, верби понад водою, вітерець у комишах, сині дніпрові хвилі.
А над самою водою Верба похилилась;
Аж по воді розіслала Зелені віти...
Природа перетворюється на наших очах, і починає здаватися, що поринаєш у чудову, чарівну казку. Дерева, стави, звірі і птахи оживають і звертаються до нас людською мовою:
Явор каже: Похилюся Та в Дніпрові скупаюся.
Шевченко часто порівнює у своїх віршах людей з природою. Калина з лозою виступають у нього як дівчатка, явір уподоблюєть- ся козакові:
Стоїть старий, похилився,
Мов козак той зажурився.
Через образи природи автор розкриває риси характеру, думки, долі людських персонажів.
Читаючи вірші Шевченка, ми вчимося краще розуміти природу, любити
Подробнее: ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЯК СПІВЕЦЬ РІДНОЇ ПРИРОДИ - 5 клас <!--if(Українська мова та література)-->- Українська мова та література<!--endif--> - Сочинения | ЕГЭ http://allcompositions.at.ua/publ/18-1-0-1198#ixzz43YZx8k1u