Чи замислювались ви хоч раз, чи потрібно говорити про донкіхотів у нашому житті? Та й чи виникають такі типи у сьогоденні та яка ймовірність їх виникнення? Ну, що ж?
З одного боку, якби Алонсо перетворився на донкіхота у наше сторіччя індивідуалізму, коли одній людині байдуже до психологічного стану іншої, до її думок та вчинків, до її долі взагалі, якихось перепон на шляху такої магічної метаморфози не виникло б… Але ж є й інший бік: тепер людина, як на мою думку, більше обмежена обставинами: робота, родина, та й взагалі, більш дрібне, тобто купа так званих «соціальних прив’язок» не дає змогу сучасній людині уявити себе кимось й помандрувати собі боротися зі злом… Ми більш закорінені у навколишній світ: у «територію», у соціум тощо. Виходить, тут не вгадаєш; є чинники, які свідчать за появу нових донкіхотів, є й ті, що проти… Але ми не врахували ще одного. Розглядаючи ситуацію, коли комусь закортіло уявити себе іншою людиною, ми не враховували, висока або низька імовірність того, що бажання виникне. Аж тут і криється пояснення, чому у нашому сучасному житті так мало донкіхотів. Мені здається, сучасний світ надто корисливий та приземлений, безкорисне служіння добру, ідеали, подвиги, – все це зустрінеш хіба що в книжках та історичних фільмах.
В королевстве звуков русского языка Фонетика дружно жили — поживали гласные и согласные звуки. У каждого звука был свой домик. У гласных звуков домики были выкрашены в красный цвет, а у согласных в синий. Но крыши всех домиков были белыми и менялись сами по себе, когда звуки ходили друг к другу в гости. Всего в королевстве было 33 жителя: 10 гласных звуков [а],[э],[о],[у],[и],[ы],[я],[ю],[е],[ё] и 21 согласных (еще ь и ъ).Они жили дружно и часто ходили друг другу в гости. И каждый раз когда они гостили друг у друга происходило волшебство: стоило им взяться за руки как получались новые звуки для новых слов. Согласные звуки не просто дружат с гласными — они с ними всегда и во всем «соглашаются». Вот например, [п]. В слове «пила» звучит мягко, а в слове «пыль» — твердо. Вот так согласные звуки, берясь за руки с гласными, становятся по их мягкими или твердыми. Однако были в королевстве и «непослушные» звуки. И хотя они жили в синих домиках и назывались согласными, они ни в какую меняться не хотели. А произошло это в день, когда праздно сидя на скамеечках, они заспорили кто же главнее: гласные или согласные. И звуки [ж],[ш] и [ц] решили быть самостоятельными и никому не подчиняться, особенно гласным звукам. «Наше решение твердо, и мы навсегда останемся твердыми звуками», — заявили они. И в доказательство своего твердого решения выкрасили белые крыши своих домиков в темно-синий цвет. Но уступчивые и неконфликтные звуки [щ],[й] и [ч] очень расстроились и испугались, что баланс соотношения звуков в королевстве будет нарушен и решили остаться навсегда мягкими. А чтобы все жители Фонетики знали об этом, покрасили крыши своих домиков в зеленый цвет. Однако, вскоре в королевстве Фонетики появились еще 2 жителя это мягкий и твердый знаки. Но и они не нарушили единства звукового мира. Они построили себе белые домики и все зажили мирно и дружно. И каждый раз когда они гостили друг у друга происходило волшебство: стоило им взяться за руки как получались новые звуки и даже целые слияния, для рождения новых слов.
Добро в лес. Высокие могучие деревья почти закрывают небосвод. Пахнет свежей зеленью и хвоей. Тихо вокруг. Осторожно ступаешь по веткам и листьям, стараясь ничего не задеть и не нарушать это вековое спокойствие. Вдруг…Треск! Под ногами шустро пробежал ёжик с огромным грибом на спине. Наверное, торопился на ужин к ежатам. Идешь дальше. Лес очаровывает своими звуками, запахами, шорохами…Вот видишь белочку, торопливо спрятавшуюся в дупле вековой сосны. Она с любопытством выглядывает оттуда, очевидно, пытаясь понять, что это за чужеземец в их царстве. Если присмотреться, то на сосне можно заметить несколько пернатых лесных жителей. Именно их трели сладкой песней радуют душу, отдавая эхом по всему лесу.А вот и дикий кабан. Так и хочет устроить поединок, громко издавая воинственные звуки, готовый в любую секунду ринуться в бой. С ним шутки плохи!Продвигаясь дальше в лес, внезапно обнаруживаешь настоящий клад! Целое семейство белых грибов возле старенького пенька. Вот будет радость маме. Она наверняка приготовит из них что-нибудь вкусное.Наверное, где-то там, вдали спрятана берлога медведя, а сам он, точно в сказке про Машу и медведя, пошел в лес за ягодами.Дальше на пути встречаются пара косуль, робкий зайчишка и еще один еж, возможно, тот самый, с которым мы уже встречались. Все смотрят с деловитым видом, без страха и спокойно отправляются дальше по делам. Это их царство.Все вокруг дышит, все вокруг живет. Каждый куст, каждое дерево молчаливо оберегают тайну. Лес полон жизни. Это заметно по незримому присутствию его скромных обитателей.Великую тайну скрывают лесные жители – Тайну Природы!
Чи замислювались ви хоч раз, чи потрібно говорити про донкіхотів у нашому житті? Та й чи виникають такі типи у сьогоденні та яка ймовірність їх виникнення? Ну, що ж?
З одного боку, якби Алонсо перетворився на донкіхота у наше сторіччя індивідуалізму, коли одній людині байдуже до психологічного стану іншої, до її думок та вчинків, до її долі взагалі, якихось перепон на шляху такої магічної метаморфози не виникло б… Але ж є й інший бік: тепер людина, як на мою думку, більше обмежена обставинами: робота, родина, та й взагалі, більш дрібне, тобто купа так званих «соціальних прив’язок» не дає змогу сучасній людині уявити себе кимось й помандрувати собі боротися зі злом… Ми більш закорінені у навколишній світ: у «територію», у соціум тощо. Виходить, тут не вгадаєш; є чинники, які свідчать за появу нових донкіхотів, є й ті, що проти… Але ми не врахували ще одного. Розглядаючи ситуацію, коли комусь закортіло уявити себе іншою людиною, ми не враховували, висока або низька імовірність того, що бажання виникне. Аж тут і криється пояснення, чому у нашому сучасному житті так мало донкіхотів. Мені здається, сучасний світ надто корисливий та приземлений, безкорисне служіння добру, ідеали, подвиги, – все це зустрінеш хіба що в книжках та історичних фільмах.
Объяснение: