После моего мы отправились в его пещеру. Вход был непрост для меня, но я преодолел это. Там было много необычных для меня вещей. В первые дни я боялся его и лишь играл с его ручной змеей. Но после я преодолел страх и смог приучить его змею к себе и мы с Робинзоном хорошо подружились. Робинзон был очень заботливым и хорошим человеком. Я выполнял для его работу, взамен же получал лакомства. Один раз я чуть не погиб, когда приносил Робинзону орлиные яйца, но он меня. Я чинил его оружие, смазывал ствол и чистил дуло. Мы очень подружились и стали неразлучны.
Тема грошей у повісті О. Бальзака "Гобсек"
В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака — образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за до свого героя дослідив усебічно проблему грошей.
Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він прагнув мати гроші, бо вони дають свободу, а хто ж не хоче бути вільним. Але, накопичивши певну суму, Гобсек не зупиняється, бо розуміє: великі гроші дають владу. Саме ця насолода для нього найкраща. Він так захопився, що й не помітив, коли і як гроші стали володіти ним. То, може, гроші не потрібні? Це не так. Відсутність грошей у Ернеста де Ресто ледве не зруйнувала його надії і щастя. А от для його матері гроші стали джерелом усіх нещасть, бо вона не знала ані ціни грошам, ані небезпеки, яку вони крили. Розкидаючи гроші на Максима де Трая, на розкіш, вона забула про свій обов'язок перед чоловіком і дітьми. Гроші — річ небезпечна. Потрапити у залежність від них дуже тому Фанні Мальво позичає у Гобсека стільки грошей, скільки може віддати, заробивши працею білошвейки. Та й Дервіль розуміє думку Гобсека, який позичає йому гроші під великий процент. Адже немає більшого тягаря, ніж тягар зобов'язаності за надану послугу. Часом це руйнує стосунки. Тому Гобсек позбавляє Дервіля необхідності почуватися вічно винним йому. Це ще один бік проблеми грошей.
Таким чином, дослідивши проблему грошей, Бальзак дійшов висновку, що гроші потрібні людині, аби жити, не думаючи про них, а займаючись творчістю, справами тощо. Брак коштів призводить до занепаду моралі, як у Максима де Трая. Невміння керувати своїми потребами призводить до марнотратства й трагедії. Великі гроші дають владу. Але саме великі гроші часом забирають у полон життя людське, як це сталося з Гобсеком.
Объяснение:
Дон Кихот-это интеллигентной, достаточно образованный, добрый и впечатлительный молодой человек. Он нелюдимый ведет образ жизни, отдавая предпочтение книгам – прекрасным вымыслам. Это все больше и больше отстраняет его от обыденности и в конце концов толкает на безрассудные действия. Романтической, благородный, влюбленный «рыцарь» решает человечеству, несмотря на его сопротивление и неприятие. Разве сейчас таких нет, и нужны ли они обществу?
Бесспорно – нет. Для чего в мире прогрессивных технологий с бешеным темпом жизни, непонятные мечтатели,которые пренебрегают всеми правилами и борются с выдумками. Реалии достаточно суровы, чтобы принимать такие личности. Вряд ли умные, благородные, образованные люди воспримут пожилого одинокого мужчину без статуса, профессии, достатка с расплывчатыми намерениями и идеалами. Каким будет результат его борьбы, и вообще он будет. Дон Кихот сегодня не в моде.
С другой стороны, какой внешностью мы бы не прикрывались, внутри всегда остается человек. Этому существу тяжело жить в обыденности, без идеалов, мечтаний и стремление к большему. Бесполезности, доверчивости, доброты, благородства, бесшабашности – никто не отменял. Если на протяжении стольких лет Дон Кихотов воспевают в песнях, фильмах, поэзии, значит в них есть потребность.
Максималисты – идеалисты были, и будут всегда. Они не могут самостоятельно изменить несовершенство социума, и хоть кого-то заставят задуматься над вечными человеческими ценностями, за это их смело можно назвать настоящими рыцарям.