Объяснение:
У народі дуже часто людину, котра старанно працює, порівнюють із бджолою. Здавалося б, чому, адже людина й комаха не дуже схожі? Та якщо замислитись про життя бджоли, все стає зрозумілим. Тільки-но народившись і трішки набравшись сили, ця комашина починає працювати й робить це невпинно до кінця життя: щодня вона налітує до десятка кілометрів у пошуках нектару, потім перетворює його на мед, а водночас дбає про нові покоління бджілок. Люди дуже поважають цих трудівниць, та не тільки за смачний результат їхньої праці, запашний мед, а й за сам б життя. Змалечку нас привчають до праці й поваги до праці інших.
Малу дитину починають виховувати, коли вона вже може ходити. І саме з тих пір батьки привчають її не смітити, дбати про свій одяг, прибирати за собою іграшки. Це відбувається не тому, що вони свідомо чи несвідомо хочуть дошкулити малечі, а саме щоб прищепити їй відчуття поваги до праці іншого — адже мама чи тато прибрали в оселі, випрали й випрасували одяг. Водночас дитину привчають працювати, і кожного разу після вдалого вчинку батьки нахвалюють, заохочують малюка.
У народі дуже часто людину, котра старанно працює, порівнюють із бджолою. Здавалося б, чому, адже людина й комаха не дуже схожі? Та якщо замислитись про життя бджоли, все стає зрозумілим. Тільки-но народившись і трішки набравшись сили, ця комашина починає працювати й робить це невпинно до кінця життя: щодня вона налітує до десятка кілометрів у пошуках нектару, потім перетворює його на мед, а водночас дбає про нові покоління бджілок. Люди дуже поважають цих трудівниць, та не тільки за смачний результат їхньої праці, запашний мед, а й за сам б життя. Змалечку нас привчають до праці й поваги до праці інших.
Объяснение: