Это задание
по фразеологии, на раскрытие значения пословиц.
Считается,
что день смерти лучше дня рождения из-за того, что ко дню смерти человек уже
имеет собственный характер и личность, за его плечами есть и поступки,
с которыми он может предстать перед Богом.
Живой пес
лучше мертвого пса по той причине, что пока лев жив – он Царь Зверей, а собаку
все презирают. Но как лев умрет, лучше уже пес, чем ничто.
Могила
лучше бедности потому, что лучше уж окончательное пристанище, чем жизнь в
мучениях.
Объяснение:
Это задание по фразеологии, на раскрытие значения пословиц.
Считается, что день смерти лучше дня рождения из-за того, что ко дню смерти человек уже имеет собственный характер и личность, за его плечами есть и поступки, с которыми он может предстать перед Богом.
Живой пес лучше мертвого пса по той причине, что пока лев жив – он Царь Зверей, а собаку все презирают. Но как лев умрет, лучше уже пес, чем ничто.
Могила лучше бедности потому, что лучше уж окончательное пристанище, чем жизнь в мучениях.
Объяснение:
Емо́ції (від фр. emotion — «хвилювання», «збудження») — це психічний процес, складний стан організму середньої тривалості, що відображає суб'єктивне оціночне ставлення до існуючих або можливих ситуацій та об'єктивного світу, призводить до дії симпатичної нервової системи і підвищення життєдіяльності організму[1][2][3]. Внаслідок цього підвищується ритм дихання, пульсу і залозовиділення тощо, на ментальному рівні, стан збудження чи хвилювання, що позначається сильними почуттями, і зазвичай імпульсом щодо певної форми поведінки. Якщо емоція інтенсивна та довготривала — настає порушення інтелектуальних функцій, зростають тенденції щодо дії неврівноваженого чи протопатичного характеру, можливе роздвоєння особистості тощо.
Такі психічні емоції, як радість, переляк, горе, страх, сором, особливо, коли вони з'являються несподівано, викликають почастішання або уповільнення скорочень серця. Емоції характеризуються трьома компонентами: переживаючими або усвідомленими в психіці відчуттям емоцій; процесами, що відбуваються в нервовій, ендокринній, дихальній, травній та інших системах організму ігаються виразними комплексами емоцій, в тому числі, на обличчі. Фахівці проводять відмінність між поняттям «емоція» і поняттями «почуття», «афект», «настрій» і «переживання».
В українській мові заведено використовувати поняття «Емоція» як переживання людиною свого ставлення до дійсності, до особистого й навколишнього життя; душевне переживання, почуття людини[4].