Ромео Монтеккі – головний герой трагедії У. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», романтичний, закоханий юнак, представник знатного сімейства у Вероні. Сім’я Монтеккі тривалий час ворогує з іншого шанованою в місті родиною – Капулетті. Ромео і Джульєтта стають жертвами цієї багаторічної ворожнечі. Герой постає перед читачем в самому початку твору наївним юнаком, який гуляє весь час з друзями та закоханий в якусь безглузду красуню по імені Розалінда. Друзі помічають, що це надумана любов і часто йому про це говорять. Він сам собі придумав образ, підніс у своїх очах, а діставши свій предмет поклоніння, бажає вирости в очах друзів і в своїх власних. Такий Ромео до зустрічі з чотирнадцятирічною Джульєттою Капулетті – дочкою заклятого ворога його сім’ї. Любов до Джульєтти зовсім інша. Це не пусте захоплення, а справжнє почуття, яке перетворило його з легковажного молодика в дорослу, серйозну людину. Ця любов повністю перетворює його світовідчуття і підносить над дійсністю. Від природи Ромео наділений чуйним серцем. Намагаючись проникнути на свято до Капулетті, він заздалегідь передчуває якусь приховану біду. Як він не намагався боротися з долею, а почуття взяли гору. Вбиваючи в смертельній сутичці Тибальта, він розуміє, що губить не тільки його, а й себе. Також, в цій бійці гине кращий друг Ромео – Меркуціо. Коли його починають розшукувати у Вероні, щоб помститися, він їде до Мантуї, але почувши про те, що Джульєтта випила отруту, раптово повертається. Він вирішує також прийняти отруту, щоб спочивати поруч з коханою. Збожеволівши від горя, він перед смертю вбиває ні в чому неповинного Паріса, якого обіцяли в женихи Джульєтті. Автор барвисто малює трагічний шлях життя цього героя. Незважаючи ні на що, симпатії читачів на його боці. Однак з твору стає ясно, наскільки згубними бувають пристрасті і як вони можуть взяти верх навіть над такою світлою душею, як Ромео.
Джульєтта
Джульєтта Капулетті – головна героїня трагедії У. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», юна дівчина з наївністю дитини, яка змінилася в ім’я любові. Джульєтта належить до сімейства Капулетті, яке з давніх пір ворогує з родиною Монтеккі. Вона з’являється на початку твору і постає безтурботною дівчинкою, оточеною турботою батьків, та під захистом двоюрідного брата Тибальта і улюбленою своєю годувальницею. Та відноситься до Джульєтти, як до власної дочки і готова заради неї на все. Знатний рід Капулетті у Вероні добре знають і шанують. На момент подій, що відбуваються Джульєтті майже чотирнадцять років. Про заміжжя вона поки не замислюється, так само як і про кохання. Вона завжди покірна волі батька і матері, але все змінюється, коли вона зустрічає Ромео Монтеккі. У душі дівчини пробуджується невідоме раніше почуття, разом з яким оживає і розум. Вона не замислюється про те, до якої родини належить її коханий, що він спадкоємець їх смертельного ворога. Для неї він просто людина, яку вона полюбила всім серцем. У ході трагедії образ Джульєтти поступово змінюється від наївної дівчини-дитини до зрілої закоханої жінки. Саме вона виступає ініціатором таємного шлюбу з Ромео, як доказу любові. Адже тільки так вони зможуть бути разом. Незабаром в смертельній сутичці з Ромео гине Тибальт, за що батьки Джульєтти вирішують помститися, а також видати дочку заміж за Паріса. У відчаї героїня вирішує покінчити життя самогубством, прийнявши отруту. Однак монах Лоренцо рекомендує їй випити інше зілля, яке занурює в сон, схожий на смерть, на три дні. Коли до її гробниці прибуде Ромео, вони зможуть разом тікати з міста. Проте доля жорстока до цих двох закоханих. Дізнавшись про смерть коханої, Ромео повертається з Мантуї. У склепі Капулетті він випиває смертельну отруту, щоб спочивати поряд з Джульєттою. Прокинувшись, дівчина бачить мертве тіло коханого і заколює себе кинджалом. Над тілами загиблих дітей сім’ї Монтеккі і Капулетті укладають мир, таким чином, поклавши край кривавій ворожнечі.
В чем заключается двойственность натуры Печорина? Изначально герой не понятен читателю, из-за особенности построения произведения, не правильной временной последовательности. Сначала читатель строит мнение о Печорине от имени Максим Максимыча. "Славный был малый, смею вас уверить; только немножечко странен.", "... должно быть, богатый человек: сколько у него было разных дорогих вещиц!" Он строит свое мнение лишь на внешнем виде Печорина, не смотря в душу героя. Затем от лица героя - рассказчика.
Он делал вывод по различным привычкам героя. Чистое белье - порядочность, не размахивать руками - некоторая скрытность, глаза не смеялись вместе с ним - или злой нрав, или глубокая грусть. Рассказчик, в свою очередь, смотрит на поведение Печорина, его странности и не заметные при первом взгляде вещи. Из журнала Печорина читатель должен самостоятельно анализировать героя, исходя из слов сказанных людям. Персонаж замечает, что меняется под натиском общества, становится более черствым и эгоистичным: "я был готов любить весь мир, - меня никто не понимал: и я выучился ненавидеть." Герой, в заключительной сцене с Мери, пытался смягчить внутренние переживания героини. Читатель понимает Печорина; лучше испытывать презрение к человеку, который опустил, оскорбил честь, чем любовь к нему. Видно, что герой действует во благо себе, но и так же, в глубине души, не забывает о других. Можно сделать вывод, что у Печорина субъективные действия. Он поступает так, как считает нужным.
Ромео
Ромео Монтеккі – головний герой трагедії У. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», романтичний, закоханий юнак, представник знатного сімейства у Вероні. Сім’я Монтеккі тривалий час ворогує з іншого шанованою в місті родиною – Капулетті. Ромео і Джульєтта стають жертвами цієї багаторічної ворожнечі. Герой постає перед читачем в самому початку твору наївним юнаком, який гуляє весь час з друзями та закоханий в якусь безглузду красуню по імені Розалінда. Друзі помічають, що це надумана любов і часто йому про це говорять. Він сам собі придумав образ, підніс у своїх очах, а діставши свій предмет поклоніння, бажає вирости в очах друзів і в своїх власних. Такий Ромео до зустрічі з чотирнадцятирічною Джульєттою Капулетті – дочкою заклятого ворога його сім’ї. Любов до Джульєтти зовсім інша. Це не пусте захоплення, а справжнє почуття, яке перетворило його з легковажного молодика в дорослу, серйозну людину. Ця любов повністю перетворює його світовідчуття і підносить над дійсністю. Від природи Ромео наділений чуйним серцем. Намагаючись проникнути на свято до Капулетті, він заздалегідь передчуває якусь приховану біду. Як він не намагався боротися з долею, а почуття взяли гору. Вбиваючи в смертельній сутичці Тибальта, він розуміє, що губить не тільки його, а й себе. Також, в цій бійці гине кращий друг Ромео – Меркуціо. Коли його починають розшукувати у Вероні, щоб помститися, він їде до Мантуї, але почувши про те, що Джульєтта випила отруту, раптово повертається. Він вирішує також прийняти отруту, щоб спочивати поруч з коханою. Збожеволівши від горя, він перед смертю вбиває ні в чому неповинного Паріса, якого обіцяли в женихи Джульєтті. Автор барвисто малює трагічний шлях життя цього героя. Незважаючи ні на що, симпатії читачів на його боці. Однак з твору стає ясно, наскільки згубними бувають пристрасті і як вони можуть взяти верх навіть над такою світлою душею, як Ромео.
Джульєтта
Джульєтта Капулетті – головна героїня трагедії У. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», юна дівчина з наївністю дитини, яка змінилася в ім’я любові. Джульєтта належить до сімейства Капулетті, яке з давніх пір ворогує з родиною Монтеккі. Вона з’являється на початку твору і постає безтурботною дівчинкою, оточеною турботою батьків, та під захистом двоюрідного брата Тибальта і улюбленою своєю годувальницею. Та відноситься до Джульєтти, як до власної дочки і готова заради неї на все. Знатний рід Капулетті у Вероні добре знають і шанують. На момент подій, що відбуваються Джульєтті майже чотирнадцять років. Про заміжжя вона поки не замислюється, так само як і про кохання. Вона завжди покірна волі батька і матері, але все змінюється, коли вона зустрічає Ромео Монтеккі. У душі дівчини пробуджується невідоме раніше почуття, разом з яким оживає і розум. Вона не замислюється про те, до якої родини належить її коханий, що він спадкоємець їх смертельного ворога. Для неї він просто людина, яку вона полюбила всім серцем. У ході трагедії образ Джульєтти поступово змінюється від наївної дівчини-дитини до зрілої закоханої жінки. Саме вона виступає ініціатором таємного шлюбу з Ромео, як доказу любові. Адже тільки так вони зможуть бути разом. Незабаром в смертельній сутичці з Ромео гине Тибальт, за що батьки Джульєтти вирішують помститися, а також видати дочку заміж за Паріса. У відчаї героїня вирішує покінчити життя самогубством, прийнявши отруту. Однак монах Лоренцо рекомендує їй випити інше зілля, яке занурює в сон, схожий на смерть, на три дні. Коли до її гробниці прибуде Ромео, вони зможуть разом тікати з міста. Проте доля жорстока до цих двох закоханих. Дізнавшись про смерть коханої, Ромео повертається з Мантуї. У склепі Капулетті він випиває смертельну отруту, щоб спочивати поряд з Джульєттою. Прокинувшись, дівчина бачить мертве тіло коханого і заколює себе кинджалом. Над тілами загиблих дітей сім’ї Монтеккі і Капулетті укладають мир, таким чином, поклавши край кривавій ворожнечі.