Какие из данных ниже существительных, прилагательных и глаголов, на ваш взгляд, характеризуют образ Кост варианта) Верных ответов: 3 Охает Отвага Преданность Нерешительность Высматривает Рукодельничает Трусость Смелость
Михайлик — це маленький хлопчик з безпосереднім та щирим сприйняттям навколишнього світу. як і всі діти в цьому віці, він любить дурачитися і радуватися життю. і хоча він і живе бідно в важкий післявоєнний час, але це не заважає йому насолоджуватись взимку катанням з гірки на ночовках, а влітку жменька спілих черешень приносить йому справжнє щастя. і хоча він іще зовсім малий, але його вже турбуть зовсім не дрібні проблеми: як дістатися до театру, в кого б випросити цікаву книжку. більш за все михайлик хотів вчитися, тому він рано почав читати і книжки йому стали мудрими порадниками та вірними друзями. навіть те, що хлопчик немав взуття, одягу, зошитів та підручників, його не зупиняло йти до своєї мети – стати вчителем. він власноруч виготовляв чорнило і взимку босоніж бігав до школи, або, загорнувши в кирею, через усе село його носив батько. з раннього дитинства в чесних і працьовитих односельчан, він вчиться любові до рідного подільського краю, щирості, співчуття та людяності, і вже вміє відрізнити злих лицемірних людей від добрих справедливих. він поважає працю дорослих і з радістю є своїм батькам. рідні були для нього найкращими вчителями. від батька він навчився поважати багату на врожаї землю та трудівників в полі, від мами – любити природу рідного краю та з добротою відноситися до людей, від діда навчився бачити в простому прекрасне та незвичайне, а також дотепного гумору та бути майстром на всі руки. оточуючі люди також із задоволенням спілкуються з ним, зокрема, мар’яна намагається йому допомогти, для дівчини люби він є найщиріший друг, а дядько себастіян часто проводить з ним вечори. михайлик лише починає формуватися як особистість, а дорослі вже бачать великий потенціал в цього хлопчика, адже михайлик не лише кмітливий і розумний, а ще й цілеспрямований, так як для того, щоб дістати нову книжку що лише він не вигадує. дід пророкував йому: «будеш іти межи люди і вибивати іскри…» і пророцтво збулося. з сільського маленького нікому невідомого хлопчика виріс великий український письменник, який не забув свої корені, і добре пам’ятає всіх рідних і односельців, завдяки яким його мрія збулася.
рассказ начинается тем, что автор всетречает на поле, где все люди ждут прилете самолета (деревеснкий аэропорт), своего старого знакомого - егора тыркасова.сначала автор не узнает егора, потому что раньше тот был веселый, крупный, улыбающийся человек, известный охотник и , а тут сидит худой, измученный человек с изуродованным лицом (его медведица "помяла").егор рассказал автору о своей жизни и своей горести - верном псе по имени утопыш.этого пса он так назвал, так как щенка он нашел в воде, хозяин его пытался утопить, а он цеплялся за жизнь и пытался выбраться на берег.утопыш стал верным егору, вырос сильным, ловким, крупным псом, настоящим "медвежатником" - это значит, что он егору ходить на охоту на медведя. десять медведей завалили они с егором.пес не раз его спасал от смерти, сам ловил зайцев и лисиц, а однажды даже "отомстил" за унесенную овцу - убил волка.это был действительно замечательный и верный пес. но тут произошло несчастье - егор поставил капкан на медведя и пошел домой, а утром, вместо того, чтобы проверить капкан, уехал в другую деревню за вином.там он и остался на 2 дня.когда приехал обратно (жена его пьяного), понял, что утопыша нет дома. он побежал к капкану и увидел что утопыш попал в капкан.это было печально и жаль собаку, потому что она искала хозяина (так ка собаки думют всегда хорошо про людей и собака не могла себе представить, что хозяин уехал пьянствовать) и пошла его искать по следу.в капкане пес лежал не двигаясь, у него была переломана лапа.егор думал, что пес будет зол на него, но утопыш только лизал ему руки.утопыш выздоровел, лапа зажила кое-как, но на охоту он уже был не ходок. тогда егор купил себе другого пса и тренировал его на белок и мелких зверей.однажды, когда хозяин собирался на охоту, он позвал с собой нового пса, а утопыш должен был остаться во дворе.утопыш был задет и накинулся на пса и загрыз его.егор рассердился и пнул утопыша.после этого пес две недели ничего не ел и умер. егор с тех пор не завел собаки и не охотился больше никогда. они с женой продали дом и теперь он жил в районе и устроился на рыбзавод, только вот тоска его никак не проходила.ему все время мерещился вой утопыша.он понимал, как обидел его, как задел его гордость.пес умер не от того, что его пнули, а от обиды - хозяин мало того, что его изуродовал (он попал в капкан), потом взял другую собаку, да еще и пнул его.этого собачья гордость не перенесла.
Отвага смелость преданность
Объяснение:
можно как лучший