Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич"
І. Мої почуття під час читання п'єси та перегляду комедії Мольєра (задоволення від смішного тексту, чудової гри акторів, цікавого сюжету; комедія актуальна, бо й зараз живуть такі ж дурнуваті й пихаті люди, як пан Журден).
ІІ. Головний герой комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич".
1. Марнославні бажання буржуа Журдена стати шляхтичем (захотів на старості здобути й титул, і звання, навчитися аристократичних манер; він "хоче вибитися з нікчемності").
2. Пародійне зображення намагань Журдена робити все, "як у знатних панів" (завів цілий штат учителів, які сміються з нього; придбав собі "вірного друга" графа Доранта; замовив дорогий одяг, в якому мав смішний вигляд; хибне розуміння культури, що призводить до втрати людської гідності).
3. Позитивні риси Журдена (всьому вчиться; від природи тямущий, довірливий; знає ціну копійці, розуміється на людях; має ясність думки, оптимізм, кмітливість, але пиха й марнославство позбавляють здорового глузду).
4. Втрата Журденом особистості (схиляється перед удаваними кумирами; губить свою людську гідність; висловлює презирство до людей свого стану; відвертається від рідні; відмовляє нареченому дочки, бо той не шляхтич; придумує собі "даму серця"; переконаний у тому, що людське почуття можна купити).
ІІІ. Чого навчає нас комедія Мольєра? (насамперед, людської гідності, порядності; не втрачати свого обличчя, не створювати собі вдаваних кумирів; прагнути гідних цілей і шукати справжніх друзів).
Объяснение:
Відповідь:
Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич"
І. Мої почуття під час читання п'єси та перегляду комедії Мольєра (задоволення від смішного тексту, чудової гри акторів, цікавого сюжету; комедія актуальна, бо й зараз живуть такі ж дурнуваті й пихаті люди, як пан Журден).
ІІ. Головний герой комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич".
1. Марнославні бажання буржуа Журдена стати шляхтичем (захотів на старості здобути й титул, і звання, навчитися аристократичних манер; він "хоче вибитися з нікчемності").
2. Пародійне зображення намагань Журдена робити все, "як у знатних панів" (завів цілий штат учителів, які сміються з нього; придбав собі "вірного друга" графа Доранта; замовив дорогий одяг, в якому мав смішний вигляд; хибне розуміння культури, що призводить до втрати людської гідності).
3. Позитивні риси Журдена (всьому вчиться; від природи тямущий, довірливий; знає ціну копійці, розуміється на людях; має ясність думки, оптимізм, кмітливість, але пиха й марнославство позбавляють здорового глузду).
4. Втрата Журденом особистості (схиляється перед удаваними кумирами; губить свою людську гідність; висловлює презирство до людей свого стану; відвертається від рідні; відмовляє нареченому дочки, бо той не шляхтич; придумує собі "даму серця"; переконаний у тому, що людське почуття можна купити).
ІІІ. Чого навчає нас комедія Мольєра? (насамперед, людської гідності, порядності; не втрачати свого обличчя, не створювати собі вдаваних кумирів; прагнути гідних цілей і шукати справжніх друзів)
Пояснення:
На английском языке повесть опубликована в переводе Антонины Бьюис[en]. Предисловие к первому американскому изданию (MacMillan Publishing Co., Inc, New York, 1977) написал Теодор Старджон. Послесловие к немецкому изданию 1977 года написал Станислав Лем, который высоко оценил это произведение[2].
По мотивам повести режиссёр Андрей Тарковский в 1979 году снял фильм «Сталкер», братья Стругацкие выступили авторами сценария.
Термин «сталкер» устойчиво вошёл в русский язык и, по признанию авторов, стал самым популярным из созданных ими неологизмов. В контексте книги сталкер — это человек, который, нарушая запреты, проникает в Зону и выносит из неё различные артефакты, которые впоследствии обычно продаёт и тем самым зарабатывает на жизнь. В русском языке после фильма Тарковского этот термин приобрёл смысл проводника, ориентирующегося в различных запретных и малоизвестных другим местах и территориях, позднее сталкерами также стали называть любителей индустриального туризма, особенно посещающих заброшенные объекты и города-призраки.