Експресіоні́зм (від франц. expression - вираження, виразність) — літературно-мистецький потік авангардизму, що сформувалася в Німеччині на початку ХХ століття.
зацікавленість глибинними психічними процесами;
заперечення як позитивізму, так і раціоналізму;
оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос;
суб'єктивізм і зацікавленість громадянською темою;
бунт проти сталих академічних форм в образотворчому мистецтві при збереженні головних жанрів (портрет, батальний жанр, побутова картина, міфологічний чи релігійний образ, пейзаж, навіть натюрморт).
«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина». Творчість Василя Стефаника ввійшла в золотий фонд української літератури. Сучасники високо цінили його твори, називаючи В. Стефаника співцем селянської душі і володарем дум селянських. Улюблений жанр письменника — новела. Сьогодні Василя Стефаника називають майстром психологічної новели. Саме цим він завоював собі світову славу. До кращих психологічних творів письменника належить новела «Новина», в якій змальовано нестерпні умови життя галицького селянства, трагедію бідняка Гриця Летючого, що став злочинцем. Жахливі злидні, душевні муки штовхнули його на вбивство рідних дітей. Тут не має нічого вигаданого. У селі Трійці в 1898 році сталася та подія, що лягла в основу «Новини».
Опис картини Ван Гога «Соняшники» Картина «Соняшники» є візитною карткою творчості Вінсента Ван Гога — видатного голландського живописця епохи постімпресіонізму. Художник обожнював цю квітку, вважав його символом вдячності і подяки. Сам жовтий колір асоціювався у нього з дружбою і надією. Груба на вигляд селянська ваза, в якій стоять соняшники, справляє враження непропорційно маленької і тендітної порівняно з величезними квітами. Самим же соняшникам мала не тільки ваза — їм не вистачає простору всього полотна. Суцвіття і листя соняшників впираються в краї картини, як ніби невдоволено «відсахуючись» від рами. Художник наносить фарби дуже густим шаром (техніка «імпасто»), видавлюючи їх безпосередньо з тюбика на полотно. На полотні виразно видно сліди дотику пензля і спеціального ножа. Рельєфна шорстка поверхня картини являє собою ніби зліпок шалених почуттів, які опанували художником в момент творчості. Написані енергійними рухливими мазками соняшники справляють враження живих — важкі, наповнені внутрішньою силою суцвіття і пружні гнучкі стебла знаходяться в постійному русі, пульсують, набухають, ростуть, дозрівають і в’януть на очах у глядача.
В китайской символике означает долгожительство и имеет магическую силу.На японском подсолнух звучит «химавари» и в цветочном календаре соответствует последнему месяцу лета - августу.
У европейцев подсолнух символизирует благодарность. Именно солнцу он обязан своей красотой, поэтому, выражая свою благодарность, он всегда раскрывается при его появлении, непрерывно поворачиваясь в направлении солнечных лучей. Греческий миф повествует о том, как Клития, дочь царя Вавилона, была покинута в любви богом-солнцем Аполлоном, поскольку он обратил свое внимание на ее сестру Левкотою. Ревность Клитии стала причиной смерти ее сестры. Сама она, отвергнутая богом, медленно умирала и превратилась в цветок, который всегда поворачивает свой лик к солнцу. Ноготки, которые также обладают этой тоже были цветами греческого мифа. Обычный подсолнух — Helianthus annuus — присутствует на "Автопортрете с подсолнухом" Ван Дейка как символ непоколебимой преданности художника своему патрону — королю Карлу 1. Солнцепоклонничество — символизм, который использовал Антоний Ван Дейк (1599—1641), когда написал себя с подсолнухом, чтобы добиться расположения английского короля Карла 1, которого называли «солнцем». Подсолнух — растение, перенесенное в Европу из Северной Америки, иногда путают с гелиотропом, ставшим основой греческого мифа о цветке, влюбленном в солнце. Подсолнух- символ благодарности. Именно солнцу он обязан своей красотой, поэтому, выражая свою благодарность, он всегда раскрывается при его появлении, непрерывно поворачиваясь в направлении солнечных лучей.по гороскопу: Подсолнух - удивительный цветок, символ жизненной энергии и силы. Символ лета и солнца. Он будто бы светило распускает свои лепестки и наполняет душу своим теплом. Композиции из подсолнухов принято дарить молодым и энергичным мужчинам. Кроме того, цветок является символом решимости. Хотя в то же время на языке цветов подсолнечник считается символом обманчивой наружности. В геральдике: Центр района - село Белая Глина получил своё название от богатых залежей белой гончарной глины в грунте. Изображение серебряного кувшина в гербе указывает на название района, делая герб гласным. Кувшин также отражает одно из важных исторических занятий местного населения - производство глиняных и керамических изделий. Ещё об одном виде производства сложившегося при появлении села говорит колесо. В XIX столетии здесь было развито изготовление лёгких конных экипажей. А изображение подсолнуха характеризует современное экономическое развитие района, основанное на земледелии. В геральдике подсолнух - символ солнца, тепла и мира.
зацікавленість глибинними психічними процесами;
заперечення як позитивізму, так і раціоналізму;
оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос;
суб'єктивізм і зацікавленість громадянською темою;
бунт проти сталих академічних форм в образотворчому мистецтві при збереженні головних жанрів (портрет, батальний жанр, побутова картина, міфологічний чи релігійний образ, пейзаж, навіть натюрморт).
«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина». Творчість Василя Стефаника ввійшла в золотий фонд української літератури. Сучасники високо цінили його твори, називаючи В. Стефаника співцем селянської душі і володарем дум селянських. Улюблений жанр письменника — новела. Сьогодні Василя Стефаника називають майстром психологічної новели. Саме цим він завоював собі світову славу. До кращих психологічних творів письменника належить новела «Новина», в якій змальовано нестерпні умови життя галицького селянства, трагедію бідняка Гриця Летючого, що став злочинцем. Жахливі злидні, душевні муки штовхнули його на вбивство рідних дітей. Тут не має нічого вигаданого. У селі Трійці в 1898 році сталася та подія, що лягла в основу «Новини».