Ці коралі старець подарував її пра-пра-бабусі Клаві. Дівчина була гарною, працьовитою, але сиротою. У неї був закоханий чи не найгарніший парубок Корній. Так як Корній дуже подобався Франі - дочці Гордія Кулаківського, то Франя напувала його чар-зіллям і таки одружила на собі. А Клава залишилася самотньою, хворою та ще й вагітною. Десь у цей період їй і трапився їй старець. Цитата: Тоді сліпий старець дав бабуні Клаві заповітне намисто! Дав і мовив: – Як народиться в тебе Корнієва дочка, ти одужаєш! І ще пам'ятай: захочеш собі нову долю знайти – вбери ці коралі і не скидай. Коли щастя прагнеш дітям-онукам своїм – убирати не здумай, заховай далеко й подаруй своїй доньці аж на весілля!" Клава померла самотньою і дуже молодою - берегла чарівні властивості коралів для своєї доньки і її нащадків. Донька Клави і Корнія - Горпина вийшла заміж за Павла і прожила довге, щасливе життя з ним. У Горпини була донечка Ніна. Це у неї була улюблена кобила Мальва. Мальву прийшлося продати в голодні роки. У сім"ї в той час було лише три цінності: коралі, за які бабуся стояла горою, старовинна шафа, яку не можливо і не було сил винести з хати і кобила Мальва. У Ніни була теж дочка - Ліна, яка вийшла заміж за Максима Ягоду. Хоча дідів рід мав чудове прізвище Вишня. Але як розказував дідусь Максим: "Тоді ж і з моїм дідом оказія сталась: переплутали його прізвище і замість Вишні Ягодою записали". У бабусі Ліни і дідуся Максима було двійко донечок. Тетяна - мати Софійки і Ростика та Сніжана - тітонька Софійки.
В рассказе "Кладовая солнца" рассказывается о осиротевших детях- девочке Насте и ее брате Митраше. Они отправились на Блудово болото за клюквой.По дороге они повздорили и разошлись. Митраша пошел опасной дорогой,через слепую елань,и попал в болото, а Настя пошла в обход.Она нашла поляну сверху до низу красную-полную клюквы.Они испытали кучу опасных приключений... Митраша,с собаки Травки вылез из болота и убил волка-серого помещика,которого люди его деревни так давно боялись,а Настя сама от змеи и насобирала целую корзинку клюквы,а ее было очень много. В конце они встретились и вернулись домой помирившись,они возвращаются домой опять друзьями с полными лукошками клюквы.
Для прокладки шоссе вырубили лес и хворост сложили в огромные кучи. Охотник (следопыт) Родионыч сказал,что заяц (синий лапоть) находится под одной из этих огромных куч хвороста. Собрались охотники и отправились без собак искать зайца. Подошли к огромной куче хвороста,заметенной снегом. Родионыч пошевелил палкой под грачевником,но заяц не выбегал. Старый охотник походил вокруг, рассматривая следы,затем сел на пенек и начал закуривать. Рассказчик подошел к охотнику,тот показал на верхушку громадной кучи хвороста. Там сидел (едва видимый белый на белом снегу) синий лапоть. Рассказчику и охотнику жаль стало зверька,не стали стрелять. Родионыч бросил в зайца снежок. Заяц прыгнул, охотники начали стрелять,заяц убежал.
Відповідь:
Софійка дізналася таємницю сімейної реліквії - коралів.
Ці коралі старець подарував її пра-пра-бабусі Клаві. Дівчина була гарною, працьовитою, але сиротою. У неї був закоханий чи не найгарніший парубок Корній. Так як Корній дуже подобався Франі - дочці Гордія Кулаківського, то Франя напувала його чар-зіллям і таки одружила на собі. А Клава залишилася самотньою, хворою та ще й вагітною. Десь у цей період їй і трапився їй старець. Цитата: Тоді сліпий старець дав бабуні Клаві заповітне намисто! Дав і мовив: – Як народиться в тебе Корнієва дочка, ти одужаєш! І ще пам'ятай: захочеш собі нову долю знайти – вбери ці коралі і не скидай. Коли щастя прагнеш дітям-онукам своїм – убирати не здумай, заховай далеко й подаруй своїй доньці аж на весілля!" Клава померла самотньою і дуже молодою - берегла чарівні властивості коралів для своєї доньки і її нащадків. Донька Клави і Корнія - Горпина вийшла заміж за Павла і прожила довге, щасливе життя з ним. У Горпини була донечка Ніна. Це у неї була улюблена кобила Мальва. Мальву прийшлося продати в голодні роки. У сім"ї в той час було лише три цінності: коралі, за які бабуся стояла горою, старовинна шафа, яку не можливо і не було сил винести з хати і кобила Мальва. У Ніни була теж дочка - Ліна, яка вийшла заміж за Максима Ягоду. Хоча дідів рід мав чудове прізвище Вишня. Але як розказував дідусь Максим: "Тоді ж і з моїм дідом оказія сталась: переплутали його прізвище і замість Вишні Ягодою записали". У бабусі Ліни і дідуся Максима було двійко донечок. Тетяна - мати Софійки і Ростика та Сніжана - тітонька Софійки.
Пояснення: