Артур гончий пёс. Прочитай поймешь Речь идет о судьбе слепой собаки, которую приютил у себя деревенский доктор. «История появления его в городе осталась неизвестной. Он пришел весной откуда-то и стал жить. Он никому не надоедал, никому не навязывался и никому не подчинялся – он был свободен. Говорили, что его бросили проезжавшие весной цыгане» . Доктор дал ей имя по названию голубой звезды - Арктур. Однажды хозяин, заядлый охотник, взял собаку в лес, и странное волнение охватило пса. С тех пор жизнь Арктура изменилась, его притягивал запах леса. Он стал настоящим гончим псом и загнал лису. После этого многие охотники пытались перекупить у доктора собаку, но хозяин не соглашался. Однажды собака не вернулась из леса. Доктор « по-прежнему жил один. Никто не стучал когтями по полу, не фукал носом и не молотил хвостом по плетеной мебели. Дом молчал, и в комнатах так же пахло пылью, аптекой и старыми обоям
антастичне і реальне в баладі "Причинна" (2 варіант)
Шкільний твір
Надіслати Розповісти Цвірінькнути
Т. Г. Шевченко розпочинав свій творчий шлях як поет-романтик. Для періоду романтизму в українській літературі характерним було звертання до надбань усної народної творчості. У цей час ігається така тенденція, як запозичення мотивів, образів фольклору, навіть переспів окремих народних жанрів. Так, в епоху романтизму почесне місце серед жанрів посідала балада. Тому, мабуть, одним із перших творів Тараса Шевченка є балада "Причинна".
Розпочинається твір зображенням буряної ночі на Дніпрі. Пейзаж тут виконує функцію увертюри, що задає тональність художньому творові. Вже На початку твору читача охоплює тривожний настрій і передчуття чогось незвичайного.
Через прийом контрасту змальовує автор постать головної героїні: "Біля того гаю, що чорніє над водою, щось біле блукає". Цією невизначеністю "щось біле" поет спочатку посилює тривогу, але потім пояснює і, більше того, зразу акцентує увагу на психічному стані дівчини:
То дівчина ходить,
Й сама не зна (бо причинна),
Що такеє робить.
Так ворожка поробила.
Ніби сама героїня розповідає про свою сирітську долю, про своє кохання, переживання, звернення до ворожки. Але насправді дівчина нічого не говорить, не чує, вона живе у власному світі фантазії, бо "отаку-то їй причину ворожка зробила!" У ліричних відступах автор розкриває психічний стан дівчини, її романтичну натуру, глибину почуттів. Картина загибелі дівчини подана в фантастичному плані:
Кругом дуба русалоньки