У Киплинга очень своеобразные, необычные сказки, и необычны они прежде всего тем, что их главные герои - люди и животные - сосуществуют как равные, равноправные жители планеты Земля.
Кроме того, эти сказки необычны еще и тем, что в них поднимаются очень важные, философские, совсем не сказочные вопросы, такие, как, может ли выжить человек в обществе животных, лишенный человеческого общества, ( не зря же детей, которых вырастили животные, с легкой руки Киплинга, ученые всего мира называют “маугли”) или вопрос о том, как появилась письменность на земле, как было написано первое письмо.
И сегодня мы снова вернемся в детство человечества, в то время, когда люди только начинали обживать бескрайние просторы земли, создавать свой быт, строить свой уклад жизни.
Как это происходило, как вырастало человечество из детских штанишек, и рассказывается в сказке “Кошка, которая гуляла сама по себе”.
У Киплинга очень своеобразные, необычные сказки, и необычны они прежде всего тем, что их главные герои - люди и животные - сосуществуют как равные, равноправные жители планеты Земля.
Кроме того, эти сказки необычны еще и тем, что в них поднимаются очень важные, философские, совсем не сказочные вопросы, такие, как, может ли выжить человек в обществе животных, лишенный человеческого общества, ( не зря же детей, которых вырастили животные, с легкой руки Киплинга, ученые всего мира называют “маугли”) или вопрос о том, как появилась письменность на земле, как было написано первое письмо.
И сегодня мы снова вернемся в детство человечества, в то время, когда люди только начинали обживать бескрайние просторы земли, создавать свой быт, строить свой уклад жизни.
Как это происходило, как вырастало человечество из детских штанишек, и рассказывается в сказке “Кошка, которая гуляла сама по себе”.
Мольє́р (фр. Molière), справжнє ім'я Жан-Бати́ст Покле́н (фр. Jean-Baptiste Poquelin); 15 січня 1622 — 17 лютого 1673) — французький письменник, драматург і актор, один із засновників «Блискучого Театру» (L'Illustre Théâtre, 1643 рік), пізніше його провідний актор. Творчість Мольєра мала чималий вплив на подальший розвиток світової драматургії.
5 комедій Мольєра переклав українською мовою Володимир Самійленко (серед них особливо вирізняється переклад «Тартюфа», 1901 рік).
Ранні роки Редагувати
Жан Батист Поклен походив із старовинної буржуазної сім'ї, що протягом декількох століть займалася ремеслом шпалерників-драпірувальників та декораторів. Батько Мольєра, Жан Поклен, був успішним купцем, який торгував шпалерами і займався декором, при цьому він був придворним шпалерником Людовіка XIII. А от дядько Мольєра — Мішель Мазуель, був музикантом, створював музику для балетів, у 1654 році його призначили керівником Королівського оркестру з двадцяти чотирьох скрипок. У Жана-Батиста було ще три брати та двоє сестер, що померли в дитинстві. Коли йому було 10 років померла мати. Його батько одружився вдруге, але помер 1636 року.
Мольєра виховували в тодішній єзуїтській школі Клермонського колежу, де він ґрунтовно вивчив латину, так що вільно читав в оригіналі римських авторів і навіть, за переказами, переклав французькою мовою філософську поему Тіта Лукреція Кара «Про природу речей» (переклад загублений). Після закінчення школи (1639) Мольєр витримав в Орлеані іспит на звання ліцензіата.
Але юристом він не став, короткий час по смерті батька (1640—1642 роки) він займався ремеслом сім'ї, але зрештою кинув це і обрав професію актора. У 1643 році Мольєр очолив «Блискучий театр» (фр. Illustre Théâtre). Уявляючи себе трагічним актором, Мольєр грав ролі героїв (саме тут він прийняв свій псевдонім «Мольєр»).