4.В своих одах Державин отошел от правил классицизма. В оде "Фелица» " классицизм проявляется в обрисовке образа Екатерины 2, наделенной всякими добродетелями, в стройности построения, в типичной для русской оды дяситистрочной строфе. Но, вопреки правилам классицизма, по которым нельзя было смешивать в одном произведении разные жанры, Державин соединил оду с сатирой, резко противопоставив положительный образ царицы отрицательным образам её вельмож (Г. Потемкина, А. Орлова, П. Панина) . При этом вельможи были так правдиво нарисованы, так были подчеркнуты характерные для каждого из них черты, что современники, в том числе и Екатерина, сразу же узнали в них определенных лиц.
Поэт, восхваляя Фелицу, "проговаривается" в сравнениях: "как волк овец, людей не давишь; стыдишься слыть ты тем великой, чтоб страшной, нелюдимой быть; медведице прилично дикой животных рвать и кровь их пить". Державин приводит примеры злоупотребления царями данной им властью. Подобное было невозможно в классицистической похвальной оде.
В этой оде видна также и личность самого автора с его характером, взглядами, привычками. Под пером Державина ода приближалась к произведению, правдиво и просто изображавшему действительность.
5.занимал должности правителя наместничеств в Олонецкой и Тамбовской губерниях, личного секретаря Екатерины II, сенатора, президента Коммерц-коллегии, государственного казначея и министра юстиции.
6. В последние годы жизни Державин увлекается театром. Он пишет ряд стихотворных трагедий, комедий и либретто опер, переводит трагедии Расина стихами. Среди драматургических произведений Державина следует упомянуть театральное представление с музыкой в пяти действиях «Добрыня» (1804), «Пожарский, или освобождение Москвы. Героическое представление в четырех действиях с хорами и речитативами» (1806), либретто оперы в трех действиях «Рудокопы».
В пустыне чахлой и скупой,
На почве, зноем раскаленной,
Анчар, как грозный часовой,
Стоит — один во всей вселенной.
Природа жаждущих степей
Его в день гнева породила,
И зелень мертвую ветвей
И корни ядом напоила.
Яд каплет сквозь его кору,
К полудню растопясь от зною,
И застывает ввечеру
Густой прозрачною смолою.
К нему и птица не летит,
И тигр нейдет: лишь вихорь черный
На древо смерти набежит —
И мчится прочь, уже тлетворный.
И если туча оросит,
Блуждая, лист его дремучий,
С его ветвей, уж ядовит,
Стекает дождь в песок горючий.
Но человека человек
Послал к анчару властным взглядом,
И тот послушно в путь потек
И к утру возвратился с ядом.
Принес он смертную смолу
Да ветвь с увядшими листами,
И пот по бледному челу
Струился хладными ручьями;
Принес — и ослабел и лег
Под сводом шалаша на лыки,
И умер бедный раб у ног
Непобедимого владыки.
А царь тем ядом напитал
Свои послушливые стрелы
И с ними гибель разослал
К соседям в чуждые пределы.
Ассонанс: а – я – о – е;
Аллитерация: п – ч – с, пр – гр;
Відповідь:
1Б, 2Г, 3А, 4Б, 5А, 6В, 7(1Д, 2Г, 3Б, 4А), 8 (1Г, 2В, 3Б, 4А),
1. Події повісті «Дорогою ціною» відбуваються (по 0,5б.) Б) у 30-х роках ХІХ ст.
2. Остап і Соломія утікають через те, що Г) пан погрожує Остапові розправою.
3. Твір О. Довженка "Ніч перед боєм" за жанром – це А) оповідання;
4.Моральний урок дідів з твору «Ніч перед боєм» для молодих бійців полягав у тому, що Б) перекинули човни й загинули разом із ворогами;
5. Події у повісті "Шпага Славка Беркути" відбуваються у місті А) Львові;
6. Юлько Ващук зв’язується з поганою компанією, бо В) хоче помститися колишньому товаришеві;
7. Установіть відповідність між героєм твору та його цитатною
характеристикою (2б.) В) Остап Мандрика - його опису немає
1) «Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком…» - Д) Соломія
2) «Добре високим і сильним — їх не штовхають навіть у тих випадках, коли вони надумають ходити серединою тротуару. А якщо ти у вісім років скидаєшся на дошкільнятко, до того ж у тебе ноги болять у суглобах при кожному кроці, то, мабуть, краще ходити попід стінами: безпечніше.» - Г) Славко Беркута
3) « А до війни я був садівником. Сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив та, мабуть, що й усе.» - Б) Петро Колодуб
4) « Стояв на березі по кісточки у воді з веслом, як пророк, нерухомий, і дививсь, очевидно, нам услід.» - А) Платон Півторак
8. Установіть відповідність між висловом та літературним героєм, якому він належить (1б.) Д) Славко Беркута його слів немає
1. «Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав…» Г) Остап Мандрика
2. «Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!» В) Платон Півторак
3. «Бачиш, треба просто мати удачу, тоді все в руки само йде.» Б) Юлько Ващук
4. «Що не ріка, то й драма, то й діди, мов добрі річні духи. Вони були сміливі, діди оті, сердиті і не боялися смерті.» А) Петро Колодуб
9. Запишіть і продовжіть речення: (3б.)
А) Проблема волі людини та можливостей її здобуття порушується у творі… М.Коцюбинського "Дорогою ціною"
Б) Капітан Колодуб хотів після війни поїхати до діда Платона, щоб… цитата — І поклонитися діду Платону в ноги за науку,— сказав капітан Колодуб,
В) Славка Беркуту звинуватили і збирались судити за те, що… він нібито розпивав алкогольні напої разом з товаришами у громадському місці.
10. Дайте розгорнуту відповідь на запитання (3б.) У чому полягає актуальність твору М.Коцюбинського “Дорогою ціною” ( або О.Довженка “Ніч перед боєм”, або Н.Бічуї “Шпага Славка Беркути”)?
Є речі, які не підвладні часу. Їх мало , але на них багато що тримається у цьому житті. І це не завжди щось матеріальне, скоріше вони з світу духовності. Адже вічними цінностями є такі чесноти як дружба, повага, щирість, вірність, справедливість, людяність, відповідальність, вміння відповідати за свої вчинки, вміння зрозуміти і підтримати іншого. Саме ці проблеми висвітлює Ніна Бічуя у творі "Шпага Славка Беркути". Саме у цій повісті автор досить тонко відмічає, що життя має свої закони, свої випробування, які кожен має пройти з гідністю, залишаючись при цьому людиною. Підлість, байдужість, безвідповідальність духовно нівечать людину, знищують її як особистість.
Пояснення: