Сочинение на тему "Человек и природа в сказке-были Пришвина "Кладовая солнца"" План:
1. Вступление. "Кладовая солнца"—сказка-быль
2.Основная часть. Удивительная история Блудова болота
2.1 Великий храм природы
2.2 Охотники за сладкой клюквой
2.3 Кладовые природы и человека
3. Заключение. Смысл повествования о Блудовом болоте

👇

Ответ:

julirim013

08.04.2020

ответ:Из этого произведения мы узнали, насколько полезной может быть кислая ягода клюква, где она растет, когда ее лучше собирать. Несмотря на то, что ее принято было собирать поздней осенью, от автора мы узнали, что вкусной она становится, только полежав под снегом. В “Кладовой солнца” открывается и новое видение болота. Если раньше мы думали, что это просто темная и непривлекательная трясина, то от автора мы узнали, что болото хранит в своих недрах заряженный солнцем торф, которого “хватит для работы большой фабрики лет на сто”.

Нередко геологи называли болото “кладовой солнца”.

Словно

в сказке в произведении Пришвина предстают деревья и травы. Елочки в лесу похожи на людей. Они имеют чудные фигуры, могут грозить опасностью. Так, например, одна елка подняла свой голый сук, словно хочет погладить прохожего, а другой палкой она уже готовиться прихлопнуть тебя.

Описание смены погоды также может нагнать страх на человека. По словам автора Блудово болото могло “зарычать, завыть и застонать”. По одной легенде на болото когда-то упали два семечка: одно – от сосны, а другое – от ели. И выросли на одном месте два больших дерева.

Стоят там они уже лет двести вместе. Как ветер завоет, начинают дружно качаться и стонать на все болото, словно живые.

По описанию природы в рассказах Пришвина можно сделать вывод, что автор призывает людей бережно относиться к природе, так как все ее частицы абсолютно живые. Такое же отношение автор проявляет и к животным. Он с любовью описывает все хозяйство сирот Насти с Митрашей.

Так, каждое утро Настя “выгоняла свое любимое стадо”. А Травка, собака Лесничего, так любила своего хозяина, что и после его смерти жила под остатками дома.

По рассказу дети однажды решили сходить на болото за клюквой и разминулись по дороге. Митраша выбрал более тонкую, опасную дорогу, а Настя – широкую, проторенную. Митраша по дороге попал в беду, так как его затянула трясину, а Настя, найдя целое поле клюквы, забыла как о себе, так и о брате. На счастье там охотилась на зайца Травка.

Она то и вытащила мальчика из болота. Более того, она признала в нем нового хозяина, словно учуяла в нем покойного Антипыча. С тех пор она Митрашу не покидала. Как и всякая добрая сказка “Кладовая солнца” имеет счастливый конец.

Митраша был , серого волка, который держал в страхе всю округу, он подстрелил, а Настя осознала свою жадность к ягодам и решила исправиться. Всю корзину с клюквой она отдала детям, эвакуированным из Ленинграда.

Объяснение:

4,8(27 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

JustTonight

08.04.2020

Просвітництво — це цивілізаційно-культурна течія періоду переходу від традиційного до індустріального суспільства. Інтелектуальні представники її проповідували соціальну та політичну емансипацію третього стану (міщан і селян); встановлення "царства розуму", заснованого на природному рівноправ'ї людей, політичній свободі і громадянській рівності; ставили за мету поширення знань: дати народу освіту і "просвітити" монархів відносно змісту "істинного" людського суспільства. Тим самим новітні постулати спричинили надлам старої феодальної організації.

Ідеї Просвітництва справили такий величезний вплив на всі напрямки духовного життя європейського суспільства, що дали назву новій культурно-історичній добі. До речі, згадувана епоха, на відміну від попередніх, сама дала собі ім'я: термін "просвітництво" використовують ідеологи Просвітництва — Вольтер і Гердер. Остаточно закріпила цей термін у науці стаття І. Канта "Що таке Просвітництво?" (1784р.).

За часом доба Просвітництва — це середина XVII — XVIII ст. Ідеї Просвітництва проростають спочатку в Англії, потім у Франції, пізніше — в Німеччині, Італії та в інших країнах Європи. Розвиток європейської культури так чи інакше відбувався під знаком ідей Просвітництва. Але найчисленніший, збагачений яскравими талантами загін просвітителів сформувався у Франції: саме звідсіля, несучи на собі печатку французького генія, ідеї Просвітництва поширилися по всій Європі.

Перш ніж дати загальну характеристику культурі доби Просвітництва, зупинимося на характерних спільних рисах та специфічних відмінностях Просвітництва в різних країнах. Характерними рисами Просвітництва є:

1. Прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності.

Продовжуючи започатковану на рубежі XVII—XVIII ст. раціоналістичну систему в європейському культурному розвитку, Просвітництво сповідувало справжній "культ розуму", вбачаючи в ньому той "архімедів важіль", за до якого можна перевернути всю систему громадського та духовного життя. Проголошене просвітителями царство розуму за своєю історичною сутністю було не чим іншим, як ідеалізованим здоровим глуздом буржуазії, котра готувала собі ідейні засади приходу до влади.

Проте, незважаючи на своє всевладдя, розум повинен був рахуватися з тим, що наявні умови (абсолютистська влада ще була досить сильною) не дозволяли здійснити практичне перетворення суспільства.

2. Рушійною силою історичного розвитку і умовою торжества розуму просвітителі вважали розповсюдження передових ідей, знань, а також поліпшення морального стану суспільства.

Визначальним моментом культурного життя епохи Просвітництва була безмежна віра в перетворювальні можливості освіти. Передові люди того часу докладали значних зусиль для поширення знань серед усіх верств суспільства, відводячи просвіті провідну роль у прогресивному розвитку людства у руслі загального добра й справедливості. Слід зазначити, що Просвітництво розумілося ширше, ніж просте розповсюдження знань і освіти, воно включало в себе моральне та громадянське виховання, а також утвердження "істинних" уявлень про світ, суспільство та людину — на противагу "хибним" ідеям старого світу. Постулати Просвітництва не несли в собі революційного запалу, проте саме вони започаткували те соціальне піднесення, яке завершилося Французькою буржуазною революцією 1789— 1794рр.

3. Вони прагнули розкувати розум людей і тим самим сприяли їхньому політичному розкріпаченню.

4. Просвітителі вірили в людину, її розум і високе покликання. Цим вони продовжували гуманістичні традиції доби Відродження.

4,4(90 оценок)

Ответ: