« Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний» (про зовнішній вигляд)
«Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонця і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху, так що самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували.» (про те, що він робив, коли вже тяжко захворів та не міг зводити будинок, це характеризує його, як хорошу людину — він нічого не руйнував, навпроти, будував)
« Одного ранку його знайшли під стіною барака, де він стояв спиною до людей, понуривши голову.
...
Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла.» (про самогубство Фрідріха через хворобу, можливо, через розуміння, що йому просто вже ніколи не побачити дому, що він помре раніше від тяжкого недугу)
«...коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок» (виходить, він не ненавидів дітей, напроти, товаришував з ними, поводився приязно)
« У Фрідріха теж була фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, він не раз нам тикав ту дивовижу» (У Фрідріха була сім‘я — дочки, можливо, дружина)
«Коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. В рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках.» (Він любив своїх дівчаток та зберіг їх фотокарточку»
«Ми любили ціляти в нього грудками»
«...що ми не могли його не дражнити»
« А коли німців повели у барак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці» (про лихе ставлення дітей до Фрідріха, якусь їх жорсткость до нього).
(Что-то типо сочинения?) Дело было поздней осенью. Холодно, вечер. Вокруг никого, одни собаки стаей бегают. Всегда боялся собак. В детстве еще пугали этим, особенно совет: "Если боишься собак, никогда не смотрим им в глаза, не показывай свой страх, так сказать". Обычно стараюсь обходить четвероногих стороной, но в этот раз не получилось. Стою, жду знакомых, вдруг, начинают вокруг меня две драться. Ну, я, набравшись смелости, взялся из разнимать. Сначала что-то и выходило, но в конце одна из собак схватила меня за ногу. Я от страха быстрее бежать оттуда, не обращая внимания на безумную боль в ноге, а четвероногий друг за мной следом, при чем злостно гавкая мне вслед. Кое-как добежал до дома, где обработал рану и перебинтовал ногу. На следующий день выхожу утром из подъезда, а на встречу мне эта собака бежит. Довольная такая. Я, запомнив печальный случай вчерашнего вечера, забегаю быстрее обратно, громко хлопнув за собой дверью. Соседи, проходившие мимо, посмотрели на меня, как на сумасшедшего. Я же с испуганными глазами выглянул, вроде, нету. Убедившись, что поблизости нет моего нового "врага", я поспешно захромал подальше от этого места, шарахаясь на дальнейшем пути от всех собак.
Дело было поздней осенью. Холодно, вечер. Вокруг никого, одни собаки стаей бегают. Всегда боялся собак. В детстве еще пугали этим, особенно совет: "Если боишься собак, никогда не смотрим им в глаза, не показывай свой страх, так сказать". Обычно стараюсь обходить четвероногих стороной, но в этот раз не получилось. Стою, жду знакомых, вдруг, начинают вокруг меня две драться. Ну, я, набравшись смелости, взялся из разнимать. Сначала что-то и выходило, но в конце одна из собак схватила меня за ногу. Я от страха быстрее бежать оттуда, не обращая внимания на безумную боль в ноге, а четвероногий друг за мной следом, при чем злостно гавкая мне вслед. Кое-как добежал до дома, где обработал рану и перебинтовал ногу. На следующий день выхожу утром из подъезда, а на встречу мне эта собака бежит. Довольная такая. Я, запомнив печальный случай вчерашнего вечера, забегаю быстрее обратно, громко хлопнув за собой дверью. Соседи, проходившие мимо, посмотрели на меня, как на сумасшедшего. Я же с испуганными глазами выглянул, вроде, нету. Убедившись, что поблизости нет моего нового "врага", я поспешно захромал подальше от этого места, шарахаясь на дальнейшем пути от всех собак.
Цитатна характеристика Фрідріха:
« Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний» (про зовнішній вигляд)
«Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонця і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху, так що самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували.» (про те, що він робив, коли вже тяжко захворів та не міг зводити будинок, це характеризує його, як хорошу людину — він нічого не руйнував, навпроти, будував)
« Одного ранку його знайшли під стіною барака, де він стояв спиною до людей, понуривши голову.
...
Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла.» (про самогубство Фрідріха через хворобу, можливо, через розуміння, що йому просто вже ніколи не побачити дому, що він помре раніше від тяжкого недугу)
«...коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок» (виходить, він не ненавидів дітей, напроти, товаришував з ними, поводився приязно)
« У Фрідріха теж була фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, він не раз нам тикав ту дивовижу» (У Фрідріха була сім‘я — дочки, можливо, дружина)
«Коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. В рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках.» (Він любив своїх дівчаток та зберіг їх фотокарточку»
«Ми любили ціляти в нього грудками»
«...що ми не могли його не дражнити»
« А коли німців повели у барак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці» (про лихе ставлення дітей до Фрідріха, якусь їх жорсткость до нього).