Пошла как то красная шапочка к бабушке отнести ей машиное масло для ее квадроцыкла. Идет красная шапочка по лесу чипсы ест, а когда съела бросила упаковку наземлю,так же она поступила с фантиком от чупа чупса и с бутылкой от фанты. Вдруг выходит из кустов серый волк и говорит красной шапочке:"Зачем мусориш?"А та отвечает:"Твое какое дело!Уйди с дороги Серый."Волк посмотрел на нее и ушёл в лес.Пошла дальше красная шапочка и видит ,что перед ней гора мусора, а перед ней стоит волк.Он посмотрел на красную шапочку и сказал:"Видишь что вы,люди, натворили"! Покраснела красная шапочка , так как поняла что была не права и решила волку прибраться.После уборки Красная шапочка пошла к бабушке, а когда пришла, бабушка подарила ей свой квадроцыкл, на котором красная шапочка поехала к своему новому другу волку.
Зеркало. Одне просте слово, яким би я описав цю книгу. Так, це антиутопія і у ній все гіперболізовано, але це нічого не змінює. Вона відображає сьогодення і цей факт просто жахає. Письменник, мабуть, навіть не здогадувався, наскільки точним виявиться опис нашої з вами дійсності. Світ, у якому люди більше не бажають думати, міркувати, не хочуть нервуватись через будь-що, а лише прагнуть яскравих вражень та емоцій, які замінять усе. На мою думку, чудова алюзія на сучасну епоху Інтернету, коли екрани моніторів здаються набагато привабливішими, аніж живе спілкування. Звісно, книга насичена філософськими роздумами про культуру та суспільство, минуле та майбутнє людства в цілому. Проте насправді автор намагається донести кілька абсолютно простих порад, які можуть до уникнути багатьох проблем.
